Макакій, не неси совкової куйні
Згідно з даними польської офіційної статистики, у Львові в 1926 р. було 111 середніх і великих підприємств, на яких працювало 7006 робітників. Серед найбільш значних львівських підприємств слід назвати машинобудівний завод спілки "Зеленєвський Фіцнер і Гапнер", деревообробний завод, електростанцію, кондитерську фабрику "Бранка", фабрики "Контракт", "Аїда", газовий завод, металеву фабрику "Арма", взуттєву фабрику "Гафота", залізничні майстерні, млини "Аксельбрада" і "Марія Гелена", воєнні підприємства тощо.
Ще тут
Наприкінці 30-х років ХХ ст. найбільшими підприємствами у Львові були скляні заводи "Львів" і "Леополіс", які мали відповідно 400 і 350 робітників, три шкіряні заводи ("Пелліс", "Дермата" і "Новость"), де працювало відповідно 200, 150 і 75 робітників. У харчовій промисловості міста найбільшими були кондитерські фабрики "Бранка", "Газет" і Гефлінгера, на яких було відповідно 485, 290 і понад 100 робітників, консервний завод Рукера (500-600), пивоварний (370), державний спирто-горілчаний завод Бачевського і спирто-дріжджовий завод, де працювало по 100-300 робітників та ряд менших підприємств.
Металообробна промисловість у Львові була представлена старими залізничними і трамвайними ремонтними майстернями, крім того, тут діяли заводи електротехнічних виробів "Контакт" і приладобудівний Ромера, пожежного устаткування "Унія строжацька", водяних насосів Кунца, вимірювальних приладів Булка, низьковольтних електроламп "Люкс".
Хоча, за великим рахунком, Львів таки не був великим індустріальним центром.
