Бумере, повертаючись до твого поста: Україна опинилася в нинішній ситуації насамперед через продажність власного населення і еліт.
Щодо західняків, то серед них відсоток місцевої вати теж великий - цікаво було б побачити цифри щодо кількості місцевих, хто їде щороку на заробітки до кацапів.
Тут все зрозуміло, але продажність еліти - це похідна від продажності населення. Бо й еліти продукуються населенням. Але якщо еліти довгий час продажні ( в поколіннях) , то під їх впловом змінюється й населення. І тоді видозмінене населення продукує ще більш продажні еліти.
.....
Але що я хотів сказати щодо західняків.
Я інститут закінчив в 1992-му. Був дуже цікавий час, розгар "перестройки", розвал СРСР і все що з цим пов"язане.
В нас на курсі були галичани, волиняни і з центральних областей тех були (переважно), були й з Донбасу, з Харкова і т.п.
Галичани всі були україномовні та й багато хто з центральних областей теж.
Але на що я тоді звернув увагу.
Вихідці з Вінничини, з Полтавщини, з Черкащини, з Хмельниччини, свою україномовність зберігали практично до 5-го курсу. Мається на увазі на вулиці в магазинах, в їдальні, десь в місті, тощо.
Галичани зберігали україномовність теж, але - тільки між собою. В спілкуванні з російськомовними галичали дуже швидко призвичаювались і цвенькали по кацапському.
Пам"ятаю, десь в 1990 році, коли вже було прийнято Закон про мови, в одного однокурсника- галичанина я запитав: Скажи, а чому галичани в Києві так швидко русифікуються ? Ну вже ж і Декларацію про суверенітет прийняли ( щойно, тоді), СССР іде до розвалу, читання лекцій почали переводити на українську і т.д., в Києві за укр. мову ніхто нікого не переслідує, але якщо галичанин жениться на киянці - о діти як правило русифіковані відразу, якщо галичанка виходить заміж в Києві то діти русифікуюьбся теж гарантовано. Чому так? Так, російська в Києві в той час домінувала, але ж ніхто вас не спонукав в сім"ї, чи в магазинах, чи в тролейбусах спілкуватись російською.
Чому ви
без мила в зад лізете русифікуєтесь так надзвичайно швидко ?
Той однокурсник тоді на мить призадумався і дав мені приблизно таку відповідь.
Мовляв, все ти правильно кажеш і правильно ставиш питання. Але через те що в Києві домінуюча мова російська, то україномовний галичанин
почувається не комфортно. І тому
свіжонабута російськомовність галичанина в Києві переходить автоматично і на магазини, й на базари, а на громадський транспорт, й на спілкування з сусідами по під"їзду і навіть на звичне спілкування в лоні власної сім"ї.
Я був не мало здивований таким поясненням. Ось що виходить: ГАЛИЧАНИ НЕ ЗВИКЛИ ПОЧУВАТИСЯ НЕ КОМФОРТНО
Всього на всього -
особиста психологічна некомфортність Всього лиш .
А що ж буде далі ?
....................................
ЗІ:, Пам"таю, ще в 70-ті-80-ті роки, хто бував у Львові, розповідали, що в ресторанах чи в кафе офіціанти в першу чергу обслуговуволи україномовних, а російськомовних всіляко "волинили". Ну, там зартимувались, чи "не помічали", чи "чогось не було" в меню і т.п. В той час цим славився Львів.
Пойшло не так багато часу і львівська сфера послуг і громадське харчування вже й саме миттєво пілаштовується під російськомовних клієнтів.
А далі? А далі поступово все станеться так як в Києві.
Бо особиста психологічна комфортність життя для львів"ян важливіша, ніж якісь політичні наративи.
