" Знаєте, от реально дивно чути заяви президента Володимира Зеленського про те, що ніби-то до нього ніхто не займався деокупацією Криму, і як похідну політичну лінію (а, може, й основну) - бачити прямі чи непрямі намагання знайти винуватих у тому, «хто здав Крим» серед представників влади в період 2014-2019 років......
Наведу лише окремі дії України та рішення на міжнародному рівні, починаючи з 2014 року (про них згадав і Петро Порошенко, який безпосередньо у період своєї президентської каденції ці рішення напрацьовував).
1.Березень 2014-го. Резолюція ГА ООН про територіальну цілісність України.
2. Грудень 2016-го, 2017-го, 2018-го років три резолюції щодо ситуації з правами людини в АРК та м. Севастополь. Уже за президента Зеленського у 2019 та 2020 роках було ухвалено ще дві резолюції в продовження.
3. Вересень 2018-го. Внесення до порядку денного 73 сесії ГА ООН пункту про ситуацію на тимчасово окупованих територіях України (ідея в тому, що цей пункт буде у порядку денному до того часу, поки не відбудеться де окупація Криму).
Окремий значимий напрямок – це міжнародні суди, які в окремих ситуаціях були єдиним можливим інструментом тиску на Росію (як, наприклад рішення Морського трибуналу у лютому 2018 року, яке дозволило звільнити наших моряків).
Сюди ж - рішення Міжнародного суду ООН у квітні 2017 року, яке визначило тимчасові заходи і зобов’язало Росію (відповідно до Конвенції ООН проти расової дискримінації) припинити переслідування Меджлісу.
Також важливим є рішення про часткове визнання юрисдикції МКС за позовом по Донбасу, і уже потім, у грудні 2020 року, оголошення прокурором кримінального суду переходу до наступного етапу".
( олеся яхно).
