Валерія надихає
Якщо б не я і все не так було.
Крутилось ,чаялось і не туди вело.
Якби не я і все, що мною є
Дивилось і інші сни, вдавало ніби п'є
Іншу жагу і інші сподівання :
Про новий день, про каву в ліжко з позарання.
Про непорушний дотик тіла.
Про ще... Не знаю щоб ти ще схотіла...
Та марились, пливли години.
І сонце десять раз сходило.
Одначе, бачив я лиш ніч,
Де віч на віч
Й сосцем сосця ми дотикались -
Сліпії діти намагались
Знайти тий отвір що веде у рай
І далі - світ надій, розмай.