Сергій Таран
Зеленський вніс законопроект про олігархів
швидкий аналіз показав - текст не відрізняється від того, який минулого тижня оприлюднило Дзеркало Тижня
Навіть побіжний аналіз цих критеріїв демонструє – закон не проти олігархів, а проти багатих людей, які мають відношення до ЗМІ.
Адже одним із критеріїв олігарха тут є наявність майна не на один мільярд чи хоча б $500 млн, а лише $87 млн.
Судячи з суми, до реєстру олігархів можуть потрапити бізнесмени середньої руки, яких в Україні декілька тисяч чоловік.
Тобто, окрім класичних олігархів, статус отримають і крупні бізнесмени, які не фінансують політиків, але володіють політичними ЗМІ.
Наприклад, Томаш Фіала – власник НВ та "Української правди".
Для чого спростили ці критерії?
На мою думку, це спроба з боку Офісу президента рейдернути ЗМІ у своїх політичних конкурентів.
Фактично перед людьми, які мають середні статки та медіа ресурс поставлять питання: або ви починаєте підтримувати президента, або РНБО включить вас до списку олігархів.
І у вас почнуться серйозні проблеми.
Є третій варіант – передайте контроль над вашими ЗМІ людям, яких Офіс президента визнає "доброчесними".
Не важко уявити, що перелік "доброчесних" також формуватимуть на Банковій.
Тож перед нами класична рейдерська схема, завдяки якій Зеленський зі своїм оточенням хочуть встановити контроль над більшістю ЗМІ країни.
Як центральними так і регіональними.
І не потрібно прихильникам Зеленського розказувати, що рішення ухвалюватиме не він, а РНБОУ
Ми чудово розуміємо, що в нинішніх умовах Рада нацбезпеки – це "альтер его" Зеленського, яке легалізує його побажання та "хатєлки".
Цей шлях є небезпечним, оскільки веде до авторитаризму та узурпації влади Зеленським.
Якби Зеленський справді хотів побороти олігархів, він не просував би цей законопроєкт.
Достатньо було б ухвалити:
нову редакцію закону про Антимонопольний комітет;
закон про лобізм та лобістську діяльність;
зміни до податкового законодавства;
зміни до законодавства про ЗМІ.
Паралельно з цими законами потрібно домовлятись із олігархами про цивілізовані правила гри.
Саме такий підхід дозволив США свого часу подолати олігархат, побудувавши країну з розвинутою економікою та високими соціальними стандартами.
Звісно, такий підхід не простий.
По перше, він вимагає відповідальності та дотримання взятих на себе зобов'язань як з боку влади, так і з боку олігархів.
По друге, він розтягнутий у часі.
Але іншого шляху побудувати цивілізовану, а не авторитарну країну, де всі грають за однаковими правилами гри – немає.