Рождение России (ПиМ)

[div]

Перед вами завершальна частина невеликого дослідження. Краще сказати — екскурсу в історію, зробленого з єдиною метою: зрозуміти, що відбувається на нашій землі, чому така буря за вікном.

У попередніх статтях автор спробував з’ясувати причини, чому боротьбу за гегемонію у Східній Європі виграла Москва. Намагався розкрити деякі больові місця по периметру Росії, які не перебували у фокусі уваги громадськості в той момент. Питання Білорусі було піднято перед Білоруською революцією, питання Кавказу (Північного) — перед війною Вірменії й Азербайджану, питання Центральної (Середньої) Азії — перед подіями в Афганістані.

У цій статті я не збираюся ще раз описувати внутрішню природу Росії як держави, а також давати психологічну характеристику її населенню. Думаю, що тут нічого нового, чого б не знав читач, я не скажу.

Натомість хотів би звернутись до слів Збігнєва Бжезінського про те, що без України Росія перестає бути імперією. Дмітрій Трєнін, директор Московського центру Карнегі, у своїй статті «Переоценка близости. Как России строить отношения с Украиной» з цим не погоджується. Він зазначає, що Росія була імперією ще до того, як інкорпорувала Україну, та залишається імперією і сьогодні, без України. Також Трєнін заперечує той факт, що Україна є складовою частиною історичного ядра Росії. При цьому Трєнін — класичний російський імперець, власне, ніхто іншого і не очікував від інтелектуальної еліти цієї країни. Звідки ж такі цікаві тези?

......... https://petrimazepa.com/uk/rozshcheplennya_yadra

[Sebastian Brant]

от саме тому, що він є росіянином, а не поляком чи іншою західною людиною, й такі тези. Можна пригадати міркування Тупіна в голосу, що Росія виграла б війну з Німеччиною й без України. Або взагалі без Заходу, без ленд-лізу, без другого фронту

Власне, не початку своєї "імперської" історії МОСКВА розширялась не за рахунок земель Великого Князівства Литовсько-Руського, куди входив і Київ, а за рахунок його військової сили. Князь Вітовт був тестем князя малого московського удільного князівства, що межувало з ВЕЛИКИМ князівством ЛР й потребувало його захисту від більш міцних сусідів. Але потім пішло-поїхало... За приєднанням усіх земель династії Рюриковичів, що опинились під суверенітетом Золотої Орди, прийшла черга Новгороду, Пскову, потім почалсь розширення на Схід, за рахунок неслов'янських володінь ЗО. Перед поглинанням України МК вже володіла Сибірським Ханством. Так що ресурс уже був

З точки ж зору поляків і інших європейців, імперська історія Москви почалась лише з моменту, як вона почала вдало воювати з європейцями (поляками й литовцями) за землі, що вже належали тоді Європі, тобто за Україну та вихід до західних морів.

[Sebastian Brant]

І тут є один цікавий момент, який не артикулюється. Ряшя з точки зору Окциденту без України ще не Імперія через те, що ЩЕ не в стані її приєднати. Тобто приєднання України тут можна розглядати не як необхідний для Імперії ресурс, а як певний результат, маркер створення такого ресурсу, перед захоплення України чи під час такого

[Sebastian Brant]

Звісно, ці 2 моменти пояснюють різницю у розумінні Бжезинським і Тренином того, що означає тут слово Імперія (Російська, Московська). Безумовно, Ряшя перед захопленням України та Києва не могла називатись Імперією РОСІЙСЬКОЮ, бо середньовічна Русь була Київською, й отже, Московське Царство ( власно, титул царя був спотворення титулу "Цезарь", - "Імператор" ) не могло називатись Імперією Російською, якщо стольне місто того Русланда знаходилось на території інших держав. Але воно могло називатись Імперією Московською ( Царством Московським, як воно й називалось).

Ну й питання безпеки самої Москви. Вона знаходиться надто близько від східних кордонів України й Білорусі, й тому у військовому відношенні не може почуватись самостійною імперію без контролю над цими територіями, вимушена вступати в різні військово-політичні союзи з геополітичними міркуваннями, тобто є залежною від західних сусідів.

[div]

от саме тому, що він є росіянином, а не поляком чи іншою західною людиною, й такі тези. Можна пригадати міркування Тупіна в голосу, що Росія виграла б війну з Німеччиною й без України. Або взагалі без Заходу, без ленд-лізу, без другого фронту

Власне, не початку своєї "імперської" історії МОСКВА розширялась не за рахунок земель Великого Князівства Литовсько-Руського, куди входив і Київ, а за рахунок його військової сили. Князь Вітовт був тестем князя малого московського удільного князівства, що межувало з ВЕЛИКИМ князівством ЛР й потребувало його захисту від більш міцних сусідів. Але потім пішло-поїхало... За приєднанням усіх земель династії Рюриковичів, що опинились під суверенітетом Золотої Орди, прийшла черга Новгороду, Пскову, потім почалсь розширення на Схід, за рахунок неслов'янських володінь ЗО. Перед поглинанням України МК вже володіла Сибірським Ханством. Так що ресурс уже був

З точки ж зору поляків і інших європейців, імперська історія Москви почалась лише з моменту, як вона почала вдало воювати з європейцями (поляками й литовцями) за землі, що вже належали тоді Європі, тобто за Україну та вихід до західних морів.

Кто есть россиянин, автор статьи?
Чтото я в этом сомневаюсь. Я вообще то не в курсе, вы его знаете лично?

[Sebastian Brant]

Прочитав статтю. Політично корисна, але науково безграмотна. Можна лише уявити собі, як бурхливо реагують кримські татари та інші мусульмани на такі перли, як "деспотія східних емірів" ( взагалі то судова влада в середньовічних ісламських державах була в руках каді- мул, що суттево обмежувала "деспотію" світської влади шаріатом), сміються чи плачуть.... Також автор забув про існуванню Псковської Республіки, що була ще західніше за Новгородську.

Але то вже таке... Посміхнуло також згадно про Візантію, як центр сили, яким на той час вона вже не була. Після поразки в битві під Манцикертом 1071 року та взяття Константинополя хрестоносцями в 1204 році... Отже, зовнішніх впливових світових цивілізацій в регіоні Русь залишелось лише дві- західна та ісламська. Причому Іслам можна не рахувати, оскільки ніхто з русинів в іслам не переходив на своїй землі, на відміну від південних слов'ян Боснії й Герцоґовини, Македонії, Чорногорії, Болгарії, а також неслов'ян, але європейців- албанців.

Тож, справедливості задля, відмітимо, що в решті решт Москва створила свій власний центр впливу, альтернативний як до ісламу, так і до Західної Цивілізації. І цей центр впливу виявився привабливим для місцевого ортодоксального люду, через його "зубожилість". Ну й помилки Богдана Хмельницького теж зіграли своє

[Sebastian Brant]

.
 

[Sebastian Brant]

Кто есть россиянин, автор статьи?
Чтото я в этом сомневаюсь. Я вообще то не в курсе, вы его знаете лично?

Тренин, а не авто

[div]

Тренин, а не авто

Понятно
Так автор про это и пишет "При цьому Трєнін — класичний російський імперець, власне, ніхто іншого і не очікував від інтелектуальної еліти цієї країни. "

[div]

Прочитав статтю. Політично корисна, але науково безграмотна. Можна лише уявити собі, як бурхливо реагують кримські татари та інші мусульмани на такі перли, як "деспотія східних емірів" ( взагалі то судова влада в середньовічних ісламських державах була в руках каді- мул, що суттево обмежувала "деспотію" світської влади шаріатом), сміються чи плачуть.... Також автор забув про існуванню Псковської Республіки, що була ще західніше за Новгородську.

Але то вже таке... Посміхнуло також згадно про Візантію, як центр сили, яким на той час вона вже не була. Після поразки в битві під Манцикертом 1071 року та взяття Константинополя хрестоносцями в 1204 році... Отже, зовнішніх впливових світових цивілізацій в регіоні Русь залишелось лише дві- західна та ісламська. Причому Іслам можна не рахувати, оскільки ніхто з русинів в іслам не переходив на своїй землі, на відміну від південних слов'ян Боснії й Герцоґовини, Македонії, Чорногорії, Болгарії, а також неслов'ян, але європейців- албанців.

Тож, справедливості задля, відмітимо, що в решті решт Москва створила свій власний центр впливу, альтернативний як до ісламу, так і до Західної Цивілізації. І цей центр впливу виявився привабливим для місцевого ортодоксального люду, через його "зубожилість". Ну й помилки Богдана Хмельницького теж зіграли своє

Что то вы сильно строги

Про деспотию эмиров автор пишет не про коренные ордынские улусы, а про зависимые от них русинские княжества. Там сформировалась государственная элита по образу ордынской, но никаких мул небыло

Про Византию мне например непонятно какой промежуток времени имеется ввиду. На момент принятия христианства она таки было центром силы, возможно региональным, но всетаки.

А Псковское княжество по сравнению с Новгородским было просто микроскопическим. Меня в свое время поразили размеры последнего, оно было не меньше чем Киевская русь ранее