От дивлюсь на свого крокодила - сидить, табло во!! (широке тоїсть), морда умна (нє, ну чісто Мислітєль Родена, б/п) весь такий утончьонно-зверхній.
А потім піде і на кавйор наригає. І все з тим же виглядом.
Да, коте вони такі...
пешите исчо про ката 
Сорі, не бачив що мої пости сюди перенесли 
Він (кракаділ тобто) неймовірно кумедний тіп, чудить щось нон-стоп. Але засранєц не любить як з нього ржуть. Сьогодні зранку застряг таблом в перилах сходів - налякався звуку пралки і різко здав назад, причому табло лишилось між перилами. Крик, шухєр, я, як чіпідейл прискакав на помосщь, був канєшн покусаний (норм, то ж фулє я тут перил наставив? ). В общєм, визволив його, сидю і ржу. Він сидів десь секунд тридцять, втикав як я бризкаю слиною, потім так неспішно підгрібає до мене із таким покуєстичним видом - хрясь за ногу! І точно так само цинічно розвертається і топає. Поки в мене пройшов акуй від содіяного, ламанувся я за ним - чувак вже лежав в ліжку розплющений під жінчіною рукою, де я його дістати не міг ніяк. І явно з мене ржав. Отакоє от.
Коты живут в иерархической структуре.
Если он вас так нагло кусает, значит, он себя считает главным котом в доме. А вы бета-самец, в лучшем случае.
При любом таком фокусе кот должен быть отловлен и отлуплен, желательно, по морде (не шучу).
Мой первый кот время от времени (где-то раз в год) пытался выяснять, кто в доме хозяин, вытаскивал его из-под дивана и награждал парой оплеух.
Через час он уже сидел у меня на руках и довольно мурчал как ни в чем ни бывало.
Еще хороший способ - поднять за шкирку (так кошка носит котят).
