Не кажи мені, що не чуєш,
Не кажи мені, що не бачиш...
Так, не зараз нам бути разом.
Зрозумієш все - все пробачиш.
Чи пробачать нам чорні хвилі?
Що смертельною чередою
Набігають до нас з Росії:
Смертю, горем, жалем, журбою?
Стерти, знищіти, все забути
Все гетьманство втопити в крові -
Намагались ще ляхі люті...
Ну а зараз - нові "герої"...
Запомарені гноєм "віри"
(тих імперських, страшних кайданів)
Вже не люди - вже майже звірі
Нас вбивають за мову й пам"ять!
Я в цей бій пішов не за славу,
Не за честь, не по нагороду -
Хто б це міг порівняти, зроду
Смерть людини і смерть народу?
Обіцяю, я повернуся...
Восені. Сумувать не треба,
З Перемогою, дяка Бозі...
До тебе. Чи просто до неба...
22.06.2014
(с) Сергій SV