Прочитала нещодавно в фейсбуці дівчини, що живе в Харкові
Ann Kostenko
4 жовтня о 9:52 ·
- А тут автобус на Котельву?
- Тут, тут, - весело отвечает парень из толпы, на вид лет 17,- якщо вся черга розмовляє украіїнською, то означає, що їдем у Котельву!
- А ну понятно, - тяну я, понимая,что надоб тоже не палится и переходить на язик Павла Тичини- марко Вовчка.
- А нас понімаєш у школі було кожен день по несколько уроів Українскої, кожен день, представляешь? Так я до сіх пор не можу в Харкові привикнуть!
Представляю я это, как выпускница русскоязычного физмата мягко говоря с трудом
- А ты типа учишься в Харькове? - вежливо поддерживаю беседу я, понимая впрочем, что как с почти любым полтавчанином поддерживать беседу тут гиблое дело- он и сам мне шас расскажет все истории, так что только держись.
- Ага, я з ХПі, першокурсник, їду додому, так не хочеться, в общежитіі так классно, щей дівчата нові приїхали,- ожидаемо охотно продолжает студент.
- Так а чож їдешь?
- Так картошка закончилася! - радостно смется.
- Понимаю, катошка то серьезно, а ты на бюджете?
- Ой щас росскажу,- чувствуя шо может рассказать что-то реально интересное, оживляется он,- ти прікінь, я значіт поступив на бюджет, ну думаю усьо, щаслів був до небес, пол літа радувався, а потім, угадай шо?! Звонить мені ректорка і каже "Дорогой Максим Петрович, на превеликий жаль, ми вас винуждени перевести на контракт , то шо тут жеж с Донецької та Луганської області студенти поступили і у них льгота" я так и присів на стул.
- Делааа, а шож робити?
- Та нічого, - сміється Максим,так як будто ни разу не хочет замочить студентов понаехавших с Донбаса - сказали вчиться будеш на 4-5 назад переведем, так шо я і стараюсь.. А ти в харкові вчишся?
- Ну как, я уже свое отучилась,- уклончиво отвечаю я
- Ну то може і не погано.
- буває і похуже - соглашаюсь я, еще не зная, что ехать то прийдется на тн" приставном стульчике"