Андрей ПЛЕНКОВИЧ: Україна здатна одночасно здійснювати європейські реформи і мирну реінтеграцію ДонбасуЦими днями в Україні перебуває делегація від ЄП для спостереження за достроковими парламентськими виборами в Україні на чолі з головою делегації Європарламенту в Комітеті з питань співробітництва (КПС) Україна — ЄС, хорватом Андреєм ПЛЕНКОВИЧЕМ. Нагадаємо, що саме його недавно було призначено на цю посаду, на якій він відповідатиме за співпрацю між Верховною Радою та Європарламентом і, відповідно, часто відвідуватиме нашу країну. Він розповів «Дню», що існує чимало спільного між нинішньою ситуацією на сході Україні та балканською кризою.
«СПОДІВАЮСЯ, ЩО МАЙБУТНІЙ УРЯД ПРОДОВЖУВАТИМЕ ПРОВЕДЕННЯ ОРІЄНТОВАНИХ НА ЄВРОПУ РЕФОРМ»
— Пане Пленкович, ви провели в Україні два дні. Що ви можете сказати про готовність України до виборів?
— У мене склалося враження, що українська влада зробила все можливе, щоб організувати дострокові парламентські вибори відповідно до законів України та міжнародних стандартів, враховуючи особливо важкі умови у двох східних областях — Донецькій та Луганській. Делегація від Європейського парламенту складається з чотирнадцяти осіб. Ми входимо до складу міжнародної місії спостереження за виборами разом із нашими колегами — парламентаріями від ОБСЄ, Ради Європи та НАТО. Наші обговорення включають діалог із певними українськими політиками та лідерами політичних партій, головою Центральної виборчої комісії, комісією експертів, представниками від громадянського суспільства та засобів масової інформації, а також із дипломатами з ЄС і Бюро демократичних інститутів та прав людини.
— Які ваші очікування від цих виборів?
— Я очікую, що після виборів політичний ландшафт України зробить можливим швидке формування нової Верховної Ради і стабільного уряду. Я сподіваюся, що майбутній уряд продовжуватиме проведення орієнтованих на Європу реформ, зокрема тих, що стосуються верховенства права, боротьби з корупцією, а також економіки, оподаткування та фінансів. Європейський Союз підтримуватиме проведення реформ в Україні і помітне впровадження Угоди про асоціацію, яка буде попередньо тимчасово застосовуватись із 1 листопада 2014 року.
— Як ви вважаєте, чи зможе Україна упоратися з цим подвійним завданням — налагодити ситуацію з квазівідокремленою частиною Донбасу та успішно провести вищезгадані реформи?
— Україна — це велика країна і велична нація. У неї дві дуже складних проблеми. Я розумію, що пріоритет надається тому, щоб зробити все можливе, аби відновити державний конституційний порядок у тимчасово недосяжних для української влади частинах Донецької та Луганської областей, а також Криму, який був нелегально і всупереч усім міжнародним законам анексований Росією. Для цього вам потрібна підтримка міжнародної спільноти. Також ви можете взяти до уваги досвід моєї країни, Хорватії, яка у 1998 році мирним шляхом повернула собі регіони Східної Славонії за підтримки Організації Об’єднаних Націй. Ми також прийняли низку законів про амністію, конвалідацію документів, децентралізацію направлену на представництво меншості на регіональному та міському рівнях, тощо. Сьогодні український народ обрав європейський напрямок. Таким було послання Євромайдану. Саме тому маємо дострокові парламентські вибори в Україні. Ця ініціатива виходила з низів і цей вибір було підтверджено одночасною ратифікацією Угоди про асоціацію у Верховній Раді та Європейському парламенті. Цей вибір слід поважати й підтримувати. Тому я переконаний, що Україна здатна працювати одночасно у двох напрямках — у напрямку європейських реформ і мирної реінтеграції.
«ЄС НІКОЛИ НЕ СПРИЙМАТИМЕ СПРОБУ РОСІЇ СТВОРИТИ НОВИЙ ЗАМОРОЖЕНИЙ КОНФЛІКТ У ПІВДЕННО-СХІДНІЙ УКРАЇНІ»
— Деякі експерти розглядають різні сценарії щодо Донбасу. Один з них — аналогічний Придністров’я, інший — Абхазії, а дехто говорить і про Балканізацію. Чи бачите ви певні паралелі з тим, що відбувалося у вашому регіоні?
— Україна зазнає гібридної агресії з боку Росії. Це правда, що існує багато паралелей між ситуацією в Хорватії у 1991 році і сьогоднішньою ситуацією в Україні. Однак позиція Європейського Союзу та Європейського парламенту, особливо через наші резолюції, завжди була зрозумілою — повна повага територіальної цілісності України. Як голова делегації Європарламенту в Комітеті з питань співробітництва (КПС) Україна-ЄС, я завжди підкреслюю, що критично важливо дотримуватися цієї позиції. Для того, щоб успішно вирішити цю проблему, ваш Президент обрав шлях миру. За офіційними даними, більш ніж 3600 людей загинуло, є сотні тисяч переміщених осіб та біженців, наявне неймовірне за обсягом фізичне руйнування східних регіонів. Ціна вже занадто висока. Тому спільний підхід повинен основуватися на мирі та впровадженні Мінського протоколу, особливо з боку Москви, яка може натиснути на місцевих лідерів, щоб ми потім змогли побачити поступову реінтеграцію території. Європейський Союз ніколи не сприйматиме як доконаний факт спробу Росії створити новий заморожений конфлікт у південно-східній Україні.
— То що може зробити Захід в цілому, включаючи ЄС, США, Канаду та Японію, щоб змусити Путіна виконати пункти Мінського протоколу, який був підписаний представником Росії?
— Переговори у Нормандії плюс формат у Мілані вже були хорошою нагодою посилити тиск на Москву. Потрібно продовжувати такий тип контактів між ключовими міжнародними гравцями на найвищому рівні. Я вважаю, що обмежувальні заходи спрямовані ЄС проти Росії вже принесли певні результати. Ці заходи не можна відміняти, поки не побачимо, що Москва насправді виконує зобов’язання по Мінському протоколу. Це є ключем. Що стосується розширення заходів міжнародної спільноти, я думаю, Україна має великий інтерес у затвердженні стосунків на основі асоціації з Європейським Союзом та у партнерстві з НАТО. Угода про асоціацію посилить якість, суть і динаміку стосунків між ЄС та Україною. Наш діалог також допоможе полегшити процес реінтеграції вашої території.
«БЕЗПЕРЕРВНИЙ ТИСК НА РОСІЮ ПОТРІБНО ПІДТРИМУВАТИ...»
— Скільки часу потрібно, щоб ефект від санкцій був достатнім для того, щоб Росія сама почала виконувати зобов’язання?
— Дуже важливо, щоб люди на Донбасі усвідомили, що їм буде набагато краще в Україні, ніж деінде. Обмежувальні заходи ЄС проти Росії продовжуватимуть приносити результати, які, зрештою, матимуть наслідки для політики Москви. Безперервний тиск на Росію потрібно підтримувати у паралелі з умілим і рішучим політичним діалогом, який веде українська влада. Це правильний шлях. І ЄС його підтримує.
— Чи бачите ви загрозу в тому, що ця рішучість може бути чи буде в певній мірі підірвана корупцією, яку Росія експортує до Європи? Що може парламент зробити в Європі, щоб зупинити цей російський експорт?
— Корупція — феномен негативний і особливо помітний у країнах із перехідною економікою. Але й країни-члени ЄС не звільнені від цієї ганебної поведінки. Тому існує горизонтальний пріоритет щодо проведення реформ, що стосуються верховенства права. А що стосується політичних та правових зобов’язань з боку країн-членів ЄС та їхніх лідерів щодо України, я переконаний, що всі вони дотримаються своїх обіцянок і ратифікують Угоду про асоціацію та колективно поважатимуть спільні обмежувальні заходи, прийняті з обґрунтованих причин. І жодні особливі економічні та енергетичні інтереси не повинні перешкоджати чи змінювати політичний курс, погоджений усіма країнами-членами.
«УКРАЇНА БУЛА ТРЕТЬОЮ КРАЇНОЮ, ЯКА НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ ВИЗНАЛА ХОРВАТІЮ У 1991 РОЦІ»
— Чи можете ви сказати, коли її ратифікує парламент Хорватії?
— Я вже кілька разів публічно закликав уряд Хорватії відправити на розгляд Закон «Про ратифікацію Угоди про асоціацію з Україною». Я знаю, що невдовзі уряд Хорватії розглядатиме на порядку денному три закони про ратифікацію — Угод про асоціацію з Україною, Грузією та Молдовою. Вони пройдуть швидку процедуру одним пакетом у Хорватському Саборі та будуть однозначно ратифіковані. Я завжди з великою повагою зазначаю, що Україна була третьою країною (після Словенії та Литви), яка на міжнародному рівні визнала Хорватію у 1991 році. Хорвати цього не забули.
«УКРАЇНІ СЛІД РЕАЛІСТИЧНО ОЦІНЮВАТИ СЛУШНИЙ МОМЕНТ ДЛЯ ПОДАННЯ ЗАЯВКИ ДО ЄС»
— Ви, напевне, чули, що Президент Порошенко назвав 2020-й роком, коли Україна буде готова просити членства в ЄС. Чи реальна така ціль, зважаючи на досвід Хорватії у вступі до ЄС?
— На цьому етапі стосунків України з ЄС пріоритетом є робота над імплементацією Угоди про асоціацію. Україна — країна європейська, а кожна європейська держава, згідно статті 49 Лісабонської угоди, може подати заявку на членство в ЄС, за умови, що вона поважає фундаментальні цінності свободи, демократії, верховенства права та поважає права людини. Це зважене політичне рішення і це право України вирішувати, коли настав слушний момент для подання цієї заявки. Для того, щоб заявка була успішно прийнята, слід тісно консультуватися з ЄС з цього приводу. Реалістично, на даний момент я можу сказати, виходячи з власного досвіду (оскільки Хорватія була останньою країною, що приєдналася до ЄС), що у нас на це пішло набагато більше часу, ніж ми думали. Хорватську Угоду про асоціацію було підписано 29 жовтня 2001 року. Вона вступила в дію 1 лютого 2005 року. Ми подали заявку про вступ у ЄС у лютому 2003 року. Переговори ми почали 3 жовтня 2005 року, а закінчили їх у червні 2011 року, і підписали Договір про вступ у грудні 2011-го та приєдналися до ЄС 1 липня 2013-го. У нас були свої проблеми в процесі прийняття: внутрішні реформи, відкриті двосторонні питання, співпраця з Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії. Це було зовсім не легко, але ми упоралися. Що стосується контексту і настрою політики розширення ЄС, треба брати до уваги наслідки інституційних криз у ЄС, наслідки глобальних фінансових криз, наслідки складної економічної ситуації та криз у Єврозоні, острах міграції, тощо. Усі ці елементи не сприяють створенню позитивної атмосфери для розширення ЄС. Отже, Україні слід реалістично оцінювати слушний момент для подання заявки до ЄС. План Президента хороший і напрямок теж. А от часові рамки для нього визначатимуться у недалекому майбутньому.
«Я ВІРЮ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОЕКТ»
— Пане Пленкович, в одному з інтерв’ю ви зазначили, що одне з ваших завдань полягатиме в тому, щоб зробити ЄС більш видимим в Україні. Чому ви вважаєте це важливим?
— Перш за все, Європейський парламент — це інститут, який представляє європейських громадян, і я твердо переконаний, що він повинен просувати європейську ідею. Я член Європейської народної партії, чиї лідери були засновниками Європейського союзу 65 років тому, особисто вірю в європейський проект. Я працював над ним зі студентської лави. Отже, за 20 років я інвестував усі свої знання, енергію та досвід у те, щоб ввести Хорватію в цей континентальний історико-політичний проект. Я вважаю, що, будучи тепер головою делегації від Європейського парламенту, зобов’язаний просувати європейську ідею в Україні. Я не претендую на те, що ми, як члени Європарламенту, будемо єдиними, хто цим займатиметься, але ми хочемо зробити свій внесок і дати громадянам України відчути, що таке європейський проект. Я читав, що близько 70 % українців ніколи не були в країнах-членах ЄС. Якщо ці дані перевірені, то я вважаю, що у нас разом з українською владою, громадянським суспільством, академіями, засобами масової інформації та іншими дійовими особами попереду дуже серйозна робота.
— В одній зі своїх останніх промов президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей сказав, що ЄС слід бути сильним зовні та більше дбати про людей всередині. Як ви вважаєте, чи зможе нещодавно затверджена Парламентом і Європейською радою команда Юнкера реалізувати таке завдання?
— У Жана-Клода Юнкера дуже хороша та здібна команда. Він був моїм першим кандидатом на посаду президента Комісії під час травневих виборів до ЄП. Я очолював список від Європейської народної партії у Хорватії. У всіх своїх промовах я зазначав, що прагну трьох перемог: щоб список нашої правоцентристської коаліції набрав найбільше голосів, щоб моя партія (Хорватська демократична співдружність) набрала найбільше місць, і щоб Юнкер став президентом Комісії. Я досяг усіх трьох цілей: наш список набрав шість місць, чотири з одинадцяти хорватських членів Європарламенту — представники моєї партії, і Юнкер — президент нової Комісії.
Разом із членами Європарламенту з Центральної та Східної Європи ми заявили, що політика розширення ЄС та Європейська політика сусідства повинна бути помітною в роботі Комісії Юнкера. Комісар Йоганнес Ган займатиметься питаннями сусідства та розширення. Це дуже хороший політик і вправний комісар, раніше відповідав за регіональну політику ЄС. Політика єднання — серце Європейського Союзу, тому що це більш ніж третина бюджету і це, по суті, реалізація принципів солідарності через розподіл бюджету між проектами. Вона піднімає рівень розвитку всіх регіонів ЄС. Маючи такий досвід, Ган отримав завдання використати фонди розширення ЄС та політики сусідства для того, щоб підняти рівень життя в країнах-сусідах. Я вірю, що одним з перших візитів Гана, в якості нового відповідального за Україну комісара, буде візит до Києва.
«ЦЕ ХОРОША НАГОДА ДЛЯ МЕНЕ ЗРОБИТИ ВНЕСОК У ПРОСУВАННЯ УКРАЇНИ ДО ЄС»
— Розкажіть, будь ласка, як ви стали головою делегації Європарламенту в Комітеті з питань співробітництва (КПС)?
— Згідно нових законодавчих установ ЄП, зараз була черга Європейської народної партії номінувати свого депутата на посаду голови делегації в Україну. Шляхом спеціальної процедури наша група визначилася, що призначати на цю відповідальну посаду слід партії Хорватська демократична співдружність, тобто мені. Я з честю приймаю цю відповідальність. Я вважаю, що це хороша нагода для мене зробити внесок у просування України до ЄС, беручи до уваги новітню історію і процес вступу до ЄС моєї країни. Сподіваюся, мій особистий досвід, як юриста, дипломата і політика, який займався процесом розширенням ЄС, міжнародною політикою і політикою сусідства, теж стане в нагоді. Я докладатиму максимум зусиль і ділитимуся нещодавно здобутим досвідом.
Микола СІРУК, «День»
http://www.day.kiev.ua/uk/article/den-planeti/pro-deyaki-paraleli-z-horvatiieyu
