,,Виявилося, що в основу прийняття УСІХ рішень коаліції покладено принцип консенсусу. На перший погляд, класний принцип. Лише на перший погляд.
Поясню на двох прикладах.
Під тиском зарубіжних донорів Уряд вносить законопроект, яким для реформування економіки країни руйнується монополія Ахметова в електроенергетиці або вугільній галузі, Фірташа – в хімії чи розподілі газу, або Коломойського – в нафтовидобутку чи на ринку авіаперевезень. Не вийде! Підконтрольна відповідному олігарху ОДНА фракція називає 10 причин, чому урядовий проект недосконалий, чому він потребує суттєвого доопрацювання – і голосуванням "проти" на Раді Коаліції блокує внесення проекту на розгляд Верховної Ради. Або робить те саме трохи хитріше – повністю вихолощує антимонопольний проект своїми поправками до другого читання. Знайома історія?
Під тиском антикорупційних розслідувань громадськості та скандалів у пресі треба звільняти з посади злодійкуватого члена Уряду. Не вийде! Бо навіть внести це питання на розгляд парламенту, згідно Регламенту Коаліції, можна лише консенсусом. Відтак ОДНА фракція, чий спонсор-олігарх під час розподілу посад призначив "свою" людину до Уряду і був її головним фаворитом-бенефіціаром – так само ОДНИМ голосом на Раді Коаліції може заблокувати звільнення міністра-корупціонера чи прем'єра-корупціонера. Теж знайома історія, правда?
Як уникнути недоліків консенсусного прийняття рішень коаліцією і, головне, його негативних наслідків для усієї країни?''
http://blogs.pravda.com.ua/authors/grytsenko/547348c14c955/