Ось такий зачотний ватнік в Одесі жив (живучий, сцуко, був). Студентам все нахвалявся, як мадярів танком душив.. Типовий адєссіт - українських націоналістів ненавидів...
Якупов Назим Мухамедзянович (* 7 липня 1928 — † 20 лютого 2009) — український історик, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки Української РСР, Герой Радянського Союзу.
Народився в селі Карача-Елга Кушнаренковського району Башкирії в селянській сім’ї. Татарин. Член ВКП(б) /КПРС з 1948 року. Закінчив 7 класів в рідному селі, а з 1942 року працював в колгоспі «Кумяк». У 1944 році переїхав в столицю Башкирії — місто Уфу, де працював експедитором, старшим техніком.
У Радянській Армії з 1948 року. У 1951 році закінчив Львівське військово-політичне училище (рос.).
Герой Радянського Союзу (1956), заступник командира танкового батальйону по політичній частині у складі Південної групи військ (Угорська Народна Республіка), капітан. «У одному з боїв він, очолюючи штурмову групу, вірний військовому боргу і військовій присязі, особисто знищив надійно замасковане вороже знаряддя, що заважало просуванню до штабу бунтівників. Був важко поранений, але поставлене завдання виконав.»
У 1962 році він на відмінно закінчив історичний факультет Одеського державного університету, завідував в університеті кафедрою.
Професор Н. М. Якупов опублікував понад 250 наукових робіт, видав 23 книжки. Заслужений діяч науки Української РСР, доктор історичних наук, професор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, письменник-історик, підполковник у відставці Назим Якупов жив в місті-герої Одесі.
