Алла Мегель
Не так старі, як давні, тризубівці часто цитують свого першого Провідника Василя Іванишина. Він казав: "Я знаю, що всі ви грішники, у кожного - купа недоліків, але знаю також, що кращих за вас немає".
Вранці повернулись з передової наші "старики"-полковники. Розповідають, як правосєки відтягли на себе атаку 12 ворожих танків, що йшли на аеропорт. Зімітували наступ, а наша арта працювала на відстані 100 м від бійців, при допустимій відстані 500 м. Полковники сказали: "Хлопці, там наші, працюємо з точністю до сантиметра!" В результаті, танки повернули від аеропорта на правосєків і тут їх накрила армійська артилерія. Чотири машини з дванадцяти залишились на полі бою. Решта втекли.
"Старики"-полковники розповідають: хтось з армійців написав, що правсєківська арта - найкраща. Радіють, як діти.
- Хлопці, - питаю (бо то вони для молодняка на фронті "старики"-полковники, а для мене хлопці!) - от ви бачили, як воюють ЗСУ. Який відсоток з них готовий вмерти за Україну?
- Ну-у-у, процентів 10...
- А скільки правосєків?
- Процентів 85! Тому я й з вами!
Правий був, Іванишин. Вони - отакі, як є: грішні, вредні, безбашенні, часом нарвані, часом вередливі, інколи некеровані, всякі! - Вони найкращі. Крапка.