С14 news додає 3 new photos.
Чудова стаття від Валерії Бурлакової. Коротко про все.
«2013-й рік повторюється». Як судили підозрюваних у вбивстві Бузини
Новина про те, що Андрія «Менсона» Медведька – добре знайомого багатьом київським активістам хлопця, одного з комендантів революційної Київради, безпартійного націоналіста, бійця АТО та просто, начебто, хорошу людину – затримали за підозрою у вбивстві Олеся Бузини, розлітається містом близько 12 години ранку четверга. Також заарештований Денис «Аллах» Поліщук.
Люди, які одразу починають збиратися біля будівлі УБОЗ (кажуть, що саме тут тримають затриманих) ще й не підозрюють, що розійдуться по домівках тільки годин за п’ятнадцять.
«Вбивці Небесної Сотні ще не знайдені. Зате вбивць Бузини вже «призначили», - зітхає хтось з присутніх. Постоявши біля УБОЗу, люди вирушають до Шевченківського райсуду, де мають вирішити: чи залишати під вартою хлопців, які нібито переховувалися від слідства.
«Збили людину на переході»
Андрій Медведько – у клітці в залі суду. Побитий – видно і без слів, по обличчю. Менсона затримали, коли він сідав у машину. Спочатку, каже Андрій, без «знайомства» та попереджень, працівники міліції у цивільному почали стріляти у його бік з табельної зброї. «Потім почали бити. А потім – повезли… До цього за мною довго стежили. На своїй машині я знайшов «шайбу» (прилад для спостереження, – Тиждень.ua), оперативники біля будинку тусувалися…», - згадує хлопець. Транспортували його не тільки у кайданках, але й у мішку на голові – як і другого затриманого.
Обшуки оперативники провели не тільки у помешканні батьків добровольця та у деяких з його друзів, але, певна річ, і там, де він мешкав. Останнім часом Андрій Медведько жив разом зі своєю дівчиною у квартирі її хресних батьків. «Там була власність родичів Насті – дорогий антикваріат. І міліція просто пограбувала квартиру. Адже, якщо забирають, наприклад, картину якій сто років – навряд чи вона може слугувати доказом у справі», - розповідає він. Також міліціонери, жодним чином не задокументувавши вилучення, забрали його автомобіль – просто відібрали в хлопця ключі. Пізніше свідки бачили, як машина їздить містом. Коли хлопці – побратими Медведька, бійці добровольчого батальйону МВС із відповідними посвідченнями – спробували затримати невідомих, що керували машиною, автомобіль збив людину на пішохідному переході.
Чому Андрія затримали, якщо до справи він не причетний? Депутат Ігор Луценко зауважує: саме у день свого затримання Андрій Медведько, його «давній побратим», обіцяв передати йому компромат на МВС.
Подейкують, що до справи причетний вірний слуга Януковича Василь Паскал… «Паскал? Не знаю, як він замішаний, - знизує плечима Медведько. – Але буквально за кілька днів до затримання я дійсно дізнався певну інформацію про нього. Почав говорити про це з певними людьми, хотів підняти «кіпіш»…
Поки що не вдалося.
«Це помста»
Ігор Луценко каже: наскільки йому відомо, у час, коли вбили Олеся Бузину, Андрій Медведько перебував у зоні АТО. «Я вважаю, що це помста, - каже депутат. – Міліція давно переслідує моїх друзів. 2013-й рік зараз повторюється у вигляді 2015-го року абсолютно ідентично. Давайте спочатку міліцію люструємо, а потім будемо їм вірити… За що помста? Захисна діяльність стосовно того ж Києва, яку вів, зокрема, Андрій, вже роками триває. Вже є певні стосунки з міліцією. Якщо міліції замовляють якусь операцію, а її зривають, міліція попадає на гроші. Вони чудово знають того ж Андрія…»
«У багатьох міліціонерів є улюблене питання: «А ти на Майдані був? І що, по людям стріляв?», - додає активіст Сергій Бондар. – Ті самі люди, які розстрілювали Небесну Сотню, зараз цю сотню просто добивають».
«Свободу добровольцям!», - скандує в цей час натовп на вулиці.
«Ми вже через це проходили, - зауважує екс-депутат ВР, кримський свободівець Едуард Леонів. – Тут в залі багато хлопців, які постраждали від системи Януковича, проти якої боролися. Нам не вперше…»
Як би там не було, справа, яку має вирішити суд у цей день: не причетність чи не причетність Андрія Медведька та Дениса Поліщука до вбивства Бузини. Наразі потрібно просто обрати запобіжний захід.
Прокурор стверджує: затримані за повістками не приходили, переховувалися від слідства. Тому мають щонайменше найближчі два місяці провести у слідчому ізоляторі.
Поліщуку дістається суддя Володимир Бугіль – той самий «чесний суддя», що судив Андрія Дзиндзю, учасників Податкового Майдану… Міру запобіжного заходу для Медведька має обрати Оксана Хардіна. Захист Медведька двічі просить відвести суддю: адже саме вона вчора у ролі слідчого судді дозволила правоохоронцям затримати Медведька. Отже, її погляд на справу вже сформований та підтверджений – що тут судити? Однак Хардіна не йде.
Бугіль, на відміну від неї, вирок Поліщуку виносить швидко: два місяці, понад 5 млн гривень застави. Хардіна слухає захист до 3 ночі. Але слухає своєрідно.
Адвокати доводять: повісток Медведько не отримував. Навіть корінці цих документів, залучені слідчими до справи, насправді є корінцями повісток з зовсім іншої справи: на них вказаний номер, і це зовсім не номер справи Андрія. Слідчі не мають жодних доказів того, що хоча б поштою надсилали повістки. Оперативники, які нібито вирушали за місцем прописки Андрія Медведька аби вручити йому папірець, «опустили його у поштову скриньку».
Судячи з матеріалів справи, телефон Андрія давно прослуховувався, за ним велося стеження. Однак подзвонити, як це часто роблять представники прокуратури, чи особисто вручити повістку хлопцеві або його родичам, ніхто часу не знайшов.
Питань про це сторона обвинувачення уникає – тобто, просто відмовляється на них відповідати. Знімає такі питання й сама суддя.
«Немає нічого гіршого, ніж недобитий ворог…», - зітхає адвокат Смалій. Він не захищає Медведька, але прийшов його підтримати.
Присутні в залі суду виконують гімн України. Суддя не встає з місця.
Зчиняється галас.
Встаньте! – кричить суддя на хлопця, що наважився кинути якусь репліку щодо неповаги до державних символів.
А він не може… Поранений був в аеропорту, - вигукують з зали.
Біля ніг «порушника спокою» - його милиці. Бійців АТО в залі суду та під вікнами чимало…
«Жодного не засудили»
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості про придбання або збереження Андрієм Медведьком нелегальної вогнепальної зброї, з якої він нібито вбив Бузину. Не «шиють» йому й відповідну статтю. «Але ж вогнепальне поранення можна нанести лише за допомогою вогнепальної зброї, яка у справі не фігурує», - дивується захист.
Текст обвинуваченнябільше нагадує літературний твір: у ньому розповідається, про що й коли Андрій подумав, що коли спланував, однак здогадки авторів наразі не підтверджуються протоколами допитів свідків чи іншими документами. Коли ж протоколи допитів є: свідки бачать автомобілі, відмінні від автомобілю, який нібито придбав Андрій заради вчинення вбивства. Чи то не бачать взагалі нічого й розповідають про те, що про вбивство дізналися з Facebook…
До будівлі суду години з п’ятої вечора нікого не пускають. Навіть журналістів, частина з яких змушена чекати вироку на вулиці.
Депутати Ігор Луценко, Андрій Іллєнко та Юрій Левченко пропонують взяти Андрія Медведька на поруки. Забезпечити його присутність на всіх слідчих заходах та судових засіданнях і відповідати за це. Суддя довго опитує їх: чи брали вже на поруки людей? Чи був цей досвід позитивним? Так, так, багато разів брали. За часів Януковича. «І жодного з тих, кого я брав на поруки, не засудили», - зауважує Андрій Іллєнко.
Поки суддя вчергове міркує про щось у нарадчій кімнаті, хтось з присутніх не втримується: встановлює на столі прокурора та слідчого «табличку». «Лошари =)», - написано маркером на клаптику паперу. Один з присутніх у залі суду міліціонерів обурюється, хоч і не може стримати усмішки. «А якщо завтра сюди прийде й сяде нормальна людина?!» - мимоволі запитує він.
Суддя повертається. Каже, що у Андрій Медведька, кількадесят друзів та всі родичі якого присутні в залі суду, за якого поручаються нардепи, кожен з яких добре знає його особисто, немає «стійких соціальних зв’язків». Каже, що у Андрія Медведька, сапера батальйону «Київ-2», який згодом перевівся до батальйону «Гарпун», але нещодавно змушений був звідти звільнитися, бо хотів знайти можливість якнайшвидше повернутися на фронт, а не сидіти на базі, немає офіційної роботи. А ще – що в нього є закордонний паспорт.
Тому – слідчий ізолятор.
Заставу Медведьку не призначають.
http://tyzhden.ua/Society/138931
