Журналист Сергея Щербина в свою очередь так описал нового главу:
Новоназначенный глава Антикоррупционного бюро Артем Сытник - соучредитель адвокатской фирмы "Юридические гарантии". Его партнер в этом бизнесе - бывший прокурор Киева Юрий Гайсинский. Тот самый, которого в начале 2000-х называли человеком Александра Волкова и Суркиса-Медведчука, которому принадлежит особняк в центре Киева за 13 миллионов долларов, где размещается представительство ЕБРР, и дочка которого Оксана Гайсинская - жена мэра Харькова Геннадия Кернеса. Занавес. Я вас поздравляю.
http://vlada.io/vlada_news/artem-syitnik-stal-glavoy-antikorruptsionnogo-byuro/
Фирма "Юридические гарантии" раньше называлась “Юрий Гайсинский и партнеры”
Управляющий партнер - это совладелец+директор.
Кроме Гайсинского и Сытника есть еще 3-й партнер Шеховцов Алексей Дмитриевич - Депутат Верховного Совета Украины І, ІІ, ІІІ созывов,
Из Вики:
У березні 1990 р. Шеховцов О. Д. був обраний від м. Краматорськ народним депутатом України та одночасно депутатом Краматорської міськради (1990–1994). Очолював у міськраді опозиційний «Демблок», до якого входило близько 40 депутатів зі 150.
У Верховній Раді України І скликання входив до складу опозиційної Народної Ради (травень 1990 р. — вересень 1991 р.), депутатської групи Партії демократичного відродження України (ПДВУ). У парламенті ІІ скликання нетривалий час — член депутатської групи «Реформи», потім позафракційний. У парламенті ІІІ скликання член депутатської фракції ВО «Громада» (травень 1998 р. — лютий 1999 р.), позафракційний, член фракції Соціалістичної партії України (з грудня 1999 р. до закінчення депутатських повноважень).
На виборах президента України 1999 року — довірена особа, начальник виборчого штабу кандидата в президенти Олександра Мороза в м. Краматорськ. На виборах президента України 2004 року — начальник виборчого штабу кандидата в президенти О. О. Мороза у північному регіоні Донецької обл. (міста Краматорськ, Слов'янськ, Дружківка, Костянтинівка, Красний Лиман, Артемівськ та відповідні сільські райони). Активний учасник опозиційного громадського руху «Україна без Кучми» (2000–2001), член Ради громадянської ініціативи «Форум національного порятунку».
У 2001–2002 роках — заступник голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України ІІІ скликання з розслідування причин та обставин вбивства журналіста Ігоря Александрова в м. Слов'янськ Донецької обл. У 2001–2008 роках неодноразово виступав у ЗМІ з викриттям фальшування версії слідства, за якою було незаконно обвинувачено у вчиненні цього злочину Юрія Вередюка (якого виправдала судова колегія Апеляційного суду Донецької області під головуванням судді Івана Корчистого).
З червня по листопад 2005 р. — керівник відділу управління організаційно-партійної роботи апарату Центрального виконавчого комітету Політичної партії «Народний Союз Наша Україна». У грудні 2005 р. — радник Прем'єр-міністра України Ю. І. Єханурова. У 2006 р. — директор Департаменту комунікацій влади та громадськості Секретаріату Кабінету Міністрів України. З липня 2007 р. — заступник директора, керуючий партнер, партнер адвокатського об'єднання "Адвокатська фірма «Юридичні гарантії», м. Київ, адвокат.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%BE%D0%B2_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
