Олена Білозерська
14 липня о 23:40 ·
ДЕЯКІ ДУМКИ З ПРИВОДУ ПОДІЙ НА ЗАКАРПАТТІ. Виношувала їх з першої хвилини конфлікту, але не наважувалась написати.
Ситуація - більш ніж резонансна. Члени і прихильники ПС, усі бажаючі "довести революцію до кінця" і просто люди, втомлені від мафіозного бєспрєдєлу, одвічної спайки (не лише на Закарпатті) бандитів і силовиків - однозначно на боці бійців ПС.
Але є ще й інша частина суспільства - безумовно, на сьогодні це більша частина - яка шокована самим фактом стрілянини у мирному місті і наявності за багато кілометрів від лінії фронту людей зі зброєю. Безумовно, бандити жили у Мукачевому мало не споконвіку, і зброя у них з'явилася теж не вчора. Але поки не виник збройний конфлікт між бандитами і ПС, пересічні громадяни її не бачили і жили собі спокійно.
Я пильно спостерігаю за реакцією громадськості. Минуло три доби, перший шок минувся, і люди звернули увагу на серйозну, ніким досі не вирішувану проблему, яку, свідомо чи ні, підняли хлопці з ПС, втягнувшись у збройний конфлікт з місцевим криміналом. Люди ще не готові сказати однозначно й безкомпромісно, що бандюків і кришуючих їх ментів треба відстрілювати, але вже серйозно замислились, що з ними таки щось треба робити.
Всі ці дні у мене в голові аналогія: події 1 грудня на Банковій, коли після побиття студентів, у перший день справжнього, багатотисячного, але ще цілком мирного Майдану молоді націоналісти спробували перевести ситуацію у силову площину. Тоді від них відмежувалися і обізвали провокаторами не лише політики (які завжди відмежовуються від будь-яких радикальних дій), а й переважна більшість майданівців. Проблема назріла, люди це розуміли, але були готові виключно до мирних шляхів її розв'язання. Трохи більше ніж через півтора місяці, коли усі побачили, що мирне стояння на морозі і розмахування ліхтариками призвело лише до прийняття законів про заборону великих шапок, а політики, офіційні лідери протестів, ніякої альтернативи не пропонують - ті самі хлопці почали робити те саме, що робили 1 грудня на Банковій. Але цього разу їх усі підтримали. І ми перемогли.
У свідомості переважної більшості людей - табу на силові дії серйозніші за легкий мордобій, а особливо - на насильство по відношенню до представників держави і закону. Але табу на канібалізм ще сильніше - але й воно часто зникає, якщо альтернативою для людини є голодна смерть.
Коротше кажучи, якщо зараз усі зусилля кинути - не на те, щоб упіймати кількох ПСівців, а на те, щоб розв'язати проблему, зруйнувавши спайку між державними органами і мафіозними кланами (почати можна з Мукачевого, але обмежуватись ним не можна), то ситуація розрядиться, ескалації насильства не буде. Якщо ж цього не зробити - не виключено, що за півтора-два місяці "Мукачівський ексцес" охопить інші українські міста, а двоє загиблих 11 липня у бою з бандитами і ментами ПСівців, імен яких я наразі навіть не знаю, будуть на устах суспільства, як Нігоян і Жизневський.
Наступна теза - спеціально для тих, хто вважає, що хлопцями або їхніми командирами керував фінансовий інтерес - бажання самим отримувати прибутки від контрабанди. Особисто я так не вважаю, але з огляду на популярність цієї думки, зупинюся і на ній.
Люди, ви погано знаєте історію. Усі народні герої, від Робін Гуда і Кармелюка починаючи, з якого боку не поглянь, були розбійниками. Так, Робін Гуд грабував "поганих" і допомагав "хорошим". А в кого стріляли бійці ПС - в дрібних беззахисних сиріток? І на що витрачаються усі, в тому числі фінансові, ресурси ПС - хіба не на перемогу у Визвольній війні?
Втім, навіщо нам давні, легендарні часи? Чи не всі відомі історичні діячі минулого століття, одними з яких захоплюємось ми, іншими - наші вороги, починали з речей, які можна кваліфікувати як звичайнісінький бандитизм. Сталін та інші більшовики до того, як прийшли до влади, грабували банки і займалися "ексами". ОУНівці Білас і Данилишин, оспівані Ольжичем і Телігою, були повішені за те, що вчинили збройний наліт на пошту, щоб дістати для ОУН гроші. Нагадаю, що під час таких акцій під загрозу передусім потрапляли зовсім не озброєні бандити та їхня "криша", а звичайні мирні громадяни - поштарі, касири, випадкові відвідувачі.
А знаєте, хто з відомих добував гроші на свою діяльність виключно легальними шляхами?
Адольф Гітлер.
Він не грабував банки і пошти, не рекетирив багатіїв. Він брав гроші у спонсорів. У заможних людей, що співчували його ідеям.
Ви переконані, що згодом він проявив себе принципово кращим, ніж згадані вище "політичні розбійники"? Думаю, тих, хто так вважає - принаймні, не більшість
smile emoticon
Подумайте, які колосальні гроші потрібні на те, щоб зламати систему - байдуже навіть, якими шляхами зламати. І чи дозволить система своїм конкурентам здобути ці гроші - теж байдуже, якими шляхами здобути.
Не піддавайтеся на загальну істерику. Думайте власним розумом.
