Роззброєння Широкиного може звести нанівець військову перевагу української армії під Маріуполем
Згідно домовленостям Нормандської четвірки і контактної групи у Мінську, селище Широкине під Маріуполем стане демілітаризованим. Це означає, що з буферної зони завширшки 30 км обома сторонами має буде відведена важка техніка та озброєння калібром понад 100 мм.
Тобто артилерія, танки, БТРи тепер мають базуватися на нових позиціях за 15 км від зазначеного місця. Також замість добровольчих батальйонів у Широкине прийдуть елітні спецпідрозділи десанта та піхоти.
Беззбройний підступ до Маріуполя
За даними розвідки, останніми місяцями втрати терористів у боях під Широкиним незліченно більші, ніж втрати ЗСУ. Виникає логічне питання, навіщо українська армія залишає домінуючі висоти під Маріуполем, де так довго будували повноцінну лінію оборони з дорогими і потужними бетонними фортифікаціями.
Військовий експерт Ігор Козій пояснює рішення про роззброєння підступів до Маріуполя "мирним" підходом Порошенка.
"Демілітаризація Широкиного - це черговий крок у мирному плані президента. Порошенко обрав дипломатичний шлях вирішення ситуації. Але подивіться до чого призводить цей так званий мир. З початку підписання мирних угод ми вже втратили 26 населених пунктів та 200 кв км території", - наголошує експерт Еспресо.TV.
В свою чергу, у Генштабі пояснюють, що у демілітаризованій зоні залишиться оперативний радіотехнічний і повітряний контроль. Якщо буде помічене будь-яке переміщення техніки терористів, українська армія поверне озброєння на місце. Це займе не більше півгодини, адже 15 км до Широкиного - відстань досить невелика.
Здається, звучить переконливо, але досвід Іловайська і Дебальцевого заважає вірити офіційним обіцянкам до кінця. Саме відсутність оперативного реагування командування і призвела до багаточисельних жертв в цих "котлах".
Думку про те, що демілітаризація Широкиного може бути стратегічною помилкою висловив і екс-голова зовнішньої розвідки СБУ Миколи Маломуж.
"Я проти буферної зони. Це тактичне рішення нічого нам не дає. Ми робимо цю ділянку більш вразливою на випадок, якщо наступ буде раптовий. Домовленості працюють проти нас, швидше вони підіграють бойовикам та російській армії. Якщо ми залишаємо домінуючі позиції, терористи можуть створити напівкільце навколо Маріуполя", - наголошує він.
Широкине без добровольців
Окремим пунктом в домовленостях про демілітаризацію Широкиного є заміна добровольчих батальйонів на спецпризначенців.
У Маріуполі з цього приводу навіть відбувся мітинг проти виведення добровольців "Донбасу" з Широкиного. Люди бояться, що підрозділи морських піхотинців, які змінять батальйон, не стануть настільки ж відчайдушно захищати Маріуполь, і в разі наказу згори залишать позиції, відкривши дорогу на їхнє місто.
У ЗСУ аргументують, що зміна добровольців обумовлена необхідністю ротації добровольців на більш професійних бійців.
Бійці "Донбасу" наполягають, що готові воювати за підступи Маріуполя і надалі. Комбат "Донбасу" Семен Семенченко написав у своєму Facebook, що вчора ввечері батальйон вийшов з Широкиного в рамках чергової планової ротації. Вона досі проходила там раз на п'ять днів - "Донбас" міняв "Азов" і навпаки. Цього разу замість "Азова" на позиції "Донбасу" стали морські піхотинці.
За словами Семенченка, "Донбас" так і не отримав письмового наказу. І якщо не отримає його, то упродовж п’яти днів "повернеться до виконання завдання в Широкиному".
Чи повернеться "Донбас" під Маріуполь не відомо, але ротація добровольців може стати черговою ланкою в і без того вкрай суперечливих відносинах держави і добровольчих батальйонів.
"Тепер, згідно рішення, ми маємо вивести найбільш мотивовану частину бійців АТО з-під Маріуполя. Знову виникає ситуація, коли питання взаємодії держави і добровольців перейшло в нову стадію і держава при цьому не виконує свою основну роль. Це є слабкість влади", - вважає Ігор Козій.
Експерт висловив сподівання, що спецпризначенці не менш успішно виконуватимуть бойові завдання під Маріуполем.
"Чи зможуть ці елітні спецпідрозділи гарантувати виконання завдання. Я сподіваюсь, але в мене є гірка історія, яку я бачив, як і решта громадян України, коли у Криму залишили цілий флот. Це питання довіри до влади, яке зараз дуже підірвано всіма попередніми військовими помилками", - вважає він.
В свою чергу радник президента Юрій Бірюков каже, що демілітаризацію не варто сприймати як чергову зраду, адже "тисячі дуже досвідчених десантників і багато десятків стволів важкої артилерії залишається на захисті Маріуполя".
