Володимир Путін прийшов до влади як ставленик олігархії, але навіть першим серед рівних (ще не «рівновіддалених») олігархів він став не відразу. Спочатку на цю роль за фактично безвладному президенті претендував Борис Березовський. Путін, щоправда, досить швидко, майже як Анна Іванівна в XVIII столітті, «розірвав кондиції», нав'язані олігархами, а самого Березовського заслав, щоправда, не в Березове (що було б забавним), а до Лондону.
Тільки під час третього (фактично четвертого) терміну Путін з первоолігарха став повновладним диктатором. Точкою відліку можна вважати рішення про анексію Криму, яке Путін, за його власним зізнанням, ухвалив одноосібно. Треба сказати, що навіть радянські генсеки після Сталіна не ухвалювали таких важливих рішень (наприклад, про введення військ до Афганістану) поодинці.
Диктаторська кар'єра Путіна почалась не так давно, але вже зараз можна зробити висновок, що вона, швидше за все, погано закінчиться. Успішним можна назвати такого диктатора, який правив довго і помер у своєму ліжку. Я маю на увазі, звісно, не наслідки правління для країни, але тільки особисту долю владики.
Такими диктаторами в історії Росії були, наприклад, Іван Грозний, Петро I, Сталін.
Цiкава думка.
Однак... Генералiсiмус... ще не награвся в солдатики: нащо йому покидати цей Свiт, коли "поруч" - КНДР?..
Хуйло саме таким шляхом веде свою Iмперiю, адже США та ЕС "гумора" Плешивого... не розумiють.
Сопротивление Украины и упорство Украины в выборе своего пути на Запад (который стал для Кремля враждебной цивилизацией) – самое явное и откровенное доказательство неспособности России вернуться к традиционной модели самодержавия. Эта модель обязательно должна включать Украину! Но ирония заключается в том, что превращение украинской темы в фактор российской внутренней политики и ключевую составляющую легитимации Кремля говорит об отсутствии у «Русской системы» иных механизмов жизнеспособности – Россия стала заложницей украинского вектора. В каком-то смысле сегодня украинцы покорили Россию, как они сделали это в культурном и интеллектуальном смысле, когда оказались в имперских объятиях Москвы (у украинцев уже было Магдебургское право, они были образованнее московитов и даже первый русский толковый словарь создал украинец в Киеве!) Правда, признать это – совершенно невозможно для российской элиты.
