Я з дружиною вчора вночі приїхали з Києва. Ми жили там тиждень, проводили переговори і займались бізнесовими справами.
Сказати що я "охуїв" від києва це нічого сказати, все стає на свої місця і регіонали на волі і узькій мір.
ну а тепер по пунктам.
1. Ну вулиці з 10-12 розмов тільки одна на українській мові.
2. При покупці будь чого при зверненні українською до тебе у 6-7 випадках з 10 відповідають узькою.
3. При зауваженні, що за 25 років не можна вивчити українську відповідь - "мнє і так хорошо"
ви зауважите що це особиста справа кожного, якщоб ситуація була навпаки, я б з вами погодився.
4. Українська зустрічається тільки в рекламі і на бігбордах.
5. Контрольним було те що у супермаркеті книги "Буква" з трьох поверхів книг тільки два стелажі загальним розміром 2 на 3 метри була українська книга.
ви зауважите, що не друкується українська книга - неправда. Наприклад "Таємниця козацької шаблі" уже виходить другим тиражем, але її чомусь нема ніде у магазинах (знайшов на петрівці)
6. За межою добра і зла були книги "бузіни" які продаються через один кіоск.
7. Щире здивування бізнес партнерів коли я заявив що не працюватиму з російськомовними клієнтами - " ви же потеряєте деньги".
При чому ще два роки назад української було більше.
Єдиним позитивним моментом було те що гаряча лінія постачальника перейшла на українську мову.
З цього всього випливає момент - садовий з його "Єдіной страной" повинен сидіти на палі разом з пецями і цуценюками і аваковими. Ця наволоч мала найбільший картбланш в історії України - і що ці виродки зробили з довірою народу.