... дайте відповідь на питання - де саме я викривляв реальність.
Викривлення у наступному:
- лексичне споріднення української та російської лінгвісти відповідних країн оцінюють по різному. Це 62% та 86%. Але лінгвісти обидвох країн не заперечують той факт, що цей відсоток залежить від підмножини слів, яка сформована для порівняння. Якщо це буде підмножина слів "загальної лексики", то відсоток буде менший, а якщо додати туди наукові терміни, юридичні, медичні ... тобто такі, що є часто запозиченими з латини, через романські мови, то відсоток буде більший. Але на одній (однаковій) підмножині для декількох слов'янських мов українська дає перетин з білоруською у 84%, а з російською - 62%. В зазначеному інтервалі лежить перетин з польською та словацькою. Російські лінгвісти вважають, що діалектом можна називати мову з перетином у 85%. Тому у них і українська перетинається з російською 86%
Ну хай покажуть підмножину обраних для порівняння слів. Накидаємо туди додатково щоб вийти на 62% як це роблять українські лінгвісти.
Перетин англійської з французькою - 27%, а з німецькою - 60%. Французька з італійською - 89%. Знов ж таки, відсоток залежить від підмножини слів. Але ці відсотки на одній підмножині визначені.
- американська англійська та британська англійська - це лексично одна мова. Вимова різна. Можна ще казати, що американська англійська ... “спрощена”. В лапки беру
То порівнювати українську та російську з американською англійською та британською англійською - це за межею.
І пофіг що конструкція (щодо діалекту) перевернута. Пофіг хто кого ... діалект.
Це один імперський фіг. Ви розумієте українську не тому, що вона споріднена, а тому, що чуєте або бачите українську кожного дня. Просто говорити не можете, вона у Вас не активна.
Якщо можете, але не хочете, - це інша тема. Особисто мені вона також цікава, але це вже інша гілка (с)