Підстави втрати громадянства України
1. Добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. Стаття 20 Закону України "Про громадянство України" визначає, що громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання Указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами і несе всі обов'язки громадянина України.
Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки:
а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав;
б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;
в) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;
г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;
2. Добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою. Разом з тим, така норма права не застосовується, якщо громадянин України стане особою без громадянства.
3. Набуття особою громадянства України внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів.
Датою припинення громадянства України за всіма вищезазначеними підставами є дата видання відповідного Указу Президента України.
Особи, позбавлені громадянства України, підлягають експатріації (від лат. ех - з, patria - батьківщина) - видворенню з держави.
