А краще... не имей сто рублей, а имей сто друзей
Взагалi-то мова йде суто про ЕС, а нi про США.
В Америку... треба брати вiзи, вчiти англ. мову, знати, хто тебе зустрiне й хто буде опiкуватися...
Щодо ЕС... як би були грошi... поiхав би у Францiю - в Канни, Марсель, Париж, на Корсiку...
А ще... дуже хочу побувати в Iталii - в Римi, Венецii, Флоренцii...
В Парижi... мiг би побувати в Луврi - репродукцii вiдомих творiв Да Вiнчi... треба дивитися в оригiналi.
Свого часу батько мiг за профсоюзнi грошi... побувати в Угорщiнi та Чехословакii.
Нажаль, моя подорож по Свiту в 80 роки... обмежилася 3 днями в Москвi, до того - в Новоросiйську (Геленджик).
Хотiлося б побувати в Iзраiлi й Турцii, з'iздити до Егiпетських пiрамiд тощо...
Але... на все це треба час, здоров'я, а головне - грошi, яких завжди не висточае...
Канн нічим не відрізняється від інших міст французького Лазурового берегу - основна вулиця, набережна Круазет тягнеться вздовж моря, де під пальмами сидять патлаті чорношкірі торгівці різним колоніальним крамом і фальшивими ролексами, а в ресторанах час від часу натикаєшся на компанії з братків в спортивках Адидас і джентльменів у цілком пристойних краватках, що не заважає обом типам людей розмовляти однаковим матом. Центр міста часто є геттом для чорних, де смердить сечею серед завалених сміттям і розписаних графітті стін. В Марселі нема чого дивитися, хіба що прокататися на прогулянковому катері на острів Іф, прогулятися Замком і подивитися на камеру Монте Крісто. Париж - доволі брудне місто де ганяють скажені мотоциклісти, що вискакують з-за рогу завжди десь із за лівго плеча і мчать по ногах. Лувр - прекрасно, але дня мало, двох теж, три - стомливо. Взагалі гуляти Парижем неприємне заняття. Треба їхати тільки в музеї. Їх там багато. Хто любить імпресіоністів, то, звичано, музей Орсе, що знаходиться в будівлі старого вокзалу. Можна заїхати у Версаль, крім палацу Людовиків слід чекати довгі черги і натовпи туристів.
Венеція - цікаво, але на вулицях все дуже дорого. Парковка теж. Є варіант запаркуватися через канал на Терміналі Fusina, там дешевше, і за півгодинки на прогуляноковому катері припливти до Венеції. Флоренція - клас, музеї, парки і фонтани, правда теж дуже багато туристів. До галереї Уфіцці черга стоїть, як у радянські часи за дефіцитом. Для любителів багато місць без черги, наприклад собор Санта Марія дель Фіоре, або капела Медічі з роботами Мікеланджело.
Ізраїль - цікаво, особливо коли туди потрапити через Йорданію. Це такі магічні двері, де переходиш по коридору з колючки із задзеркалля з закутаними жінками, туристичними верблюдами на вулицях, завиванням муедзинів з мінаретів, сміттям і мотлохом на розвалах вуличних крамничок до нормального світу з порядком, розміткою на дорогах, чистотою і зрозумілими правилами.
Непляжної Туреччини не бачив, в Єгипті не бував.
І цікавинок - Монако, там здається, вулиці з милом миють, є гарні старовинні міста у Франції подалі від столиці, та й не тільки Франції. Люксембург і Бельгія і Німеччина повні старовинних замків. В Бельгії є великі карстові печери із сталактитами і сталагмітами. Недалеко від Трієру, того самого, батьківщини Карла Маркса, є прекрасно містечко Бернкастел, де зберігся цілий центр міста з каркасних середньовічних будинків (фахверк), і так далі. Можна просто сідати в машину і їхати долиною Рейну, і дивитися навкруги. Буде цікаво і зовсім несхоже на совок.
В Іспанії, точніше Каталонії - Барселона. Велике гамірне, повне людей із товкотнечею, але дивовижне місто.
Коротше, шенгенський світ великий і цікавий.
