Євген Манженко
4 октября в 11:23 ·
Нема нічого кращого тихої осінньої ночі, ніж пробратися повз сплячих членів сімейства до холодильника і з насолодою навернути кілька шматочків сала. Звісно, сало їдять не тільки українці. В стародавньому Єгипті в медицині використовувалось сало гіпопотама, а у вірменському манускрипті VII століття «Опис хозарської трапези», наприклад, свинячому салу як важливому елементу раціону хазарів приділена значна увага.
Та усі ми знаємо, що найсмачніше сало дарують людям саме українські свині. Більш того, ми мусимо визнати, що особливості клімату та раціону непарнокопитних цих регіонів впливають на те, що найкраще сало рохкає саме на Вінниччині і Кіровоградщині.
Дядько Олег, знайомий вчитель трудового навчання з Липняжки, вирощував цих цуциків вже п’ятий рік. Та цього року паці рости не хотіли. Жерли неприродньо багато, а ваги вперто не набирали. На консиліум запрошувались свиноводи і з сусідньої вулиці, і з самої Помічної, але до єдиного висновку – що не так з свинями, вони так і не дійшли. «Чи пороблено, чи больні», - заявив аксакал свинської справи дід Сірожа. Дядько Олег засумував і продав усіх свиней, сусіду за демпінговою ціною. Окрім свині Анжелки.
Як на зло, у сусіда свині почали на очах набирати вагу. А анорексична Анжела бігала подвір’ям дядька Олега. Їла, як проклята, а ваги не набирала геть. Поки тьотя Галя не поїхала до родичів у Чигирин на кілька днів, а дядько Олег не почув історію, яку розповідав якийсь немісцевий дядька на автостанції.
«Свиня – вона як людина, тіки лучча, - казав дядька, і усі на платформі погодились. – І лікувать її нада, як людину, якшо воно заболіє. От у мене таке було, шо не росли свині, і хоч ти шо їм роби. А потім в газеті прочитав, шо треба, як ночі холодні, вигрівали їх. То я брав по одній, мив їм ратиці, понятне діло, і вкладав у ліжко, як спати лягав. Воно вигрівається, і почина жиром обростати. Тіки різати потім жалко. Бо привикаєш до неї. І вигнать в сарай проблєма – звика і біжить у ліжко ввечері сама».
І тут дядько Олег подумав, що тьоті Галі якраз ще не буде пару днів, бо вона таке б не підтримала, звісно. Ввечері взяв на руки, покупав у ночвах і вклав Анжелку у ліжко спати. Анжелка спала спокійно, посопувала лише і погавкувала уві сні, як щось погане снилося. А як мала повернутися тьотя Галя, виселив її назад у двір.
Коли тьотя Галя повернулася, то почала ввечері прибирати, мити, драяти, шкребти все у хаті і дворі, наварила борщу, накрутила голубців і вже аж вночі пішла спати. Звісно, Анжелка тих розкладів не зрозуміла, розповідав потім дядька Олег, і за звичкою залізла в ліжко. Тьотя Галя женщіна видна, то як вляглася, придавила Анжелу. Та з переляку прокинулася, заверещала і загавкала. А потім вкусила тьотю Галю за бік.
Ну, що там в темряві почалося, здогадатись неважко. Спочатку Тьотя Галя заверещала, і дядька Олег за нею, та так, що побудили пів Липняжки. Потім тьотя Галя, як впала з ліжка, вхопила табуретку і почала гамселити по ліжку, де завівся чорт. Анжелка вже з переляку чкурнула, бо як не перелякатись, коли басом кричить тьотя Галя. Тому дісталося табуреткою переважно дядькові Олегу.
Коли під ранок все заспокоїлось, а дядька Олег отримав ще від тьоті Галі за свій гуманізм і нічну історію, всі мирно вляглися доспати ті кілька годин. Анжелка спала вже у себе в сараї, і навіть не погавкувала – нічого поганого їй не снилося. А потім буквально на очах, за лічені тижні, розкабаніла, набрала вагу. Як сказали місцеві і немісцеві аксакали свинячої справи, що зібрались на консиліум: то у Анжелки стрес якісь був, а тьотя Галя його вереском вилікувала. Клин клином, як-то кажуть.
Така от історія. Анжелку, правда, рука у дядьки Олега вже не піднялася різати, так і бігає двором. Бореться фітнесом з ожирінням. І ще довго бігатиме, бо живуть вони до 30 років. Так а що я хотів сказати? А! Бережіть себе, бо стрес – то страшне діло. Що свині, що людині суцільні нерви і давлєніє.
