Автор Тема: Досить розбомбити мізки  (Прочитано 414 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 47144
  • Never give in!
Досить розбомбити мізки
« : Квітня 20, 2017, 04:42:38 04:42 »
Відома українська письменниця ОКСАНА ЗАБУЖКО – одна з небагатьох інтелектуалів, хто глибоко і філософськи аналізує всі ті суспільні процеси, які сьогодні відбуваються в нашій країні. Сама письменниця зізнається, що в умовах інформаційної війни, замість того, щоб писати романи про дійсно важливі речі: любов і людей, їй доводиться "відстрілюватися". Таким публіцистичним "знаряддям" є остання книга письменниці "І знов я влізаю в танк...". В інтерв'ю "Апострофу" Оксана Забужко розповіла про безпрецедентну боротьбу України з "совком", замасковані пропагандистські "бомби" і токсичність російського контенту.

https://porokhivnytsya.com.ua/2017/04/18/oxana-zabuzhko-syogodni-ne-potribno-bombyty-mista-dosyt-rozbombyty-mizky/

У сучасній війні, де 90% агресії становить саме інформаційне руйнування, "деморалізація супротивника", вже не потрібно витрачати зайві гроші на бомби, не потрібно бомбити міста, - досить розбомбити мізки. Вам розбомблять мізки – і ви самі винесете завойовникам ключі від міста, - це я вже цитую передмову до своїй останньої книжки "І знов я влізаю в танк...", але доводиться раз у раз цю думку повторювати, тому що, при всій її простоті, для більшості вона все ще не стала очевидною... І як відбувається таке, тією ж цитатою кажучи, "падіння Каміроса", це ми вже бачили на прикладі Криму та окупованих районів Донецької та Луганської області.
« Останнє редагування: Квітня 20, 2017, 04:21:39 16:21 від Feral Cat »
If you are going through hell, keep going.

Offline optimist

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5595
Re: Досить розбомбити мізки
« Reply #1 : Квітня 20, 2017, 07:10:00 07:10 »
ну хоч перший абзац скопіювати тре у старт повідомлення :eyes:

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 47144
  • Never give in!
Re: Досить розбомбити мізки
« Reply #2 : Квітня 20, 2017, 07:20:59 07:20 »
З телефона запостив.
Але стаття чудова. Варто прочитати всім.
If you are going through hell, keep going.

Offline mepopucm

  • Sr. Member
  • ****
  • Повідомлень: 396
Re: Досить розбомбити мізки
« Reply #3 : Квітня 20, 2017, 07:27:28 07:27 »
Розумна жінка, каже з розумінням та посуті, звичайно є суперечливі моменти. Але я беззаперечно згоден з цим:

Цитувати
- Чому за три роки війни цих програм так і не з'явилося?
- Та тому що у нас взагалі немає ніяких продуманих політик з приводу цієї війни! Немає державних стратегій. Ми тільки "відстрілюємося", а "веде" як і раніше Кремль – як "світовий гопник" у відсутності "світового поліцейського".

Offline Декодер

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5872
  • Стать: Чоловіча
  • "Русский мир" мертв...
Re: Досить розбомбити мізки
« Reply #4 : Квітня 20, 2017, 03:47:32 15:47 »
Цитувати
...як все нахабніше цензуруються в Росії, наприклад, переклади американських і британських новинок, як у них з'являється те, чого в оригіналі в помині не було або мало інше смислове навантаження...
...як вони тенденційно подають матеріал, як маніпулюють, як тупо брешуть своєму читачеві. Це вже не літературна журналістика – це повна лажа, пропаганда з розрахунку на тих, хто не здатен перевірити факти.

Колись мав тривале спілкування з професійним перекладачем, він відкрив мені очі на те що цензура насправді залишилася.
Але він мав на увазі конкретну літературу, про яку наші люди просто навіть не знають, тому що її просто не перекладають - тому що є заборона.
І взагалі цей бізнес виявляеться дуже контрольований (Росією), причому перевіреними методами - через бандитів.


Цитувати
...сталінського мема "хто залишився на окупованій території, той ворог".
Це треба пояснювати українським "ватнікам".
Якими б вони не були лояльними до Росії - вони для Росії вже чужаки, "зіпсовані" українством. Тяжка у них доля. :)
І справа не в тому що вони чогось не знають чи не розуміють. Навпаки - справа в тому що вони бачили в Україні те, що "не повинні" були бачити. І саме це і означає "зіпсовані". І нічого вже з цим не поробиш - вони не зможуть стати справжніми росіянами, хоч би як не намагалися...

Offline Декодер

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5872
  • Стать: Чоловіча
  • "Русский мир" мертв...
Re: Досить розбомбити мізки
« Reply #5 : Квітня 20, 2017, 04:06:32 16:06 »
Ще одне.

Цитувати
...ще далеко не всі закладені "бомби сповільненої дії" розкрилися.
...Наша перевага в тому, що правда обходиться набагато дешевше брехні.

Це дуже велика окрема тема яку мабуть треба дуже ретельно досліджувати.
Адже ці бомби спрацьовують не тільки через пряму "вату", а і через нав'язані на глибокому складому емоційному рівні спотворені уявлення про українськість, метою яких є запрограмований завідомий програш (наприклад "моя хата скраю" і т.і.).

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 47144
  • Never give in!
Re: Досить розбомбити мізки
« Reply #6 : Квітня 20, 2017, 04:18:15 16:18 »
- Але в 90-х хіба не було спроб покінчити з радянським минулим на хвилі ейфорії від здобуття незалежності?

- В 90-і вперше прозвучав термін "десовєтизація", але його вистачило ненадовго. Перше пострадянське покоління тоді по молодості років щиро повірило, що ось ми нарешті вийшли на волю, тепер усе буде по-новому і ми будуємо нову, демократичну Україну. Але імпульс дерадянізації почав швидко згортатися, і на рубежі 90-х і 2000-х московські куратори почали вже щосили готувати Україну до "повернення". Почалася "радянізація другого порядку". Приватизація ЗМІ – і пішли всі ці "старі пісні про головне", весь цей російський продукт у медіа, при прогресуючому витісненні власного, - тобто та, мало не 20-річна, інформаційна війна, яка повинна була підготувати українське суспільство до "нового союзу з Росією". Завданням було створити в українців ілюзію, що СРСР — це добре. Тобто "відновити єдність радянського народу": спочатку в мізках людей, ну а потім вже й на ділі. Це і є формат "світової війни нового типу" – в першу чергу це буде війна за "мізки", а відповідним чином "прошиті" країни і регіони можна буде захоплювати вже без усякого опору. У будь-якому разі, так вважають архітектори "нового порядку". Зараз треба зрозуміти, у якій точці цього масштабного історичного процесу ми знаходимося. Україна тут на передньому краї, і те, як ми впораємося, багато в чому надовго визначить майбутнє людства в його опорі новим формам тоталітаризму, нової оруеловщині.
If you are going through hell, keep going.

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 47144
  • Never give in!
Re: Досить розбомбити мізки
« Reply #7 : Квітня 20, 2017, 04:21:14 16:21 »
 - А як ви ставитеся до обмеження на ввезення в Україну книг, країною походження або виготовлення яких є РФ?

- Ви що, справді думаєте, що в Росії все було добре, а взимку 2013 року Путін раптово з'їхав з глузду? Давайте я вам дещо поясню про "книги виробництва РФ" на простому прикладі. У мене в житті був дуже знаковий момент – у 2008 році я перестала виписувати російський журнал "Іноземна література". Журнал, із яким я виросла, який завжди був у будинку, на який були підписані мої батьки ще до мого народження. Але це в СРСР він був "вікном у світ" – а тут як-ніяк, свобода слова, доступ до оригіналів відкритий – і я мала можливість спостерігати з року в рік, як все нахабніше цензуруються в Росії, наприклад, переклади американських і британських новинок, як у них з'являється те, чого в оригіналі в помині не було або мало інше смислове навантаження...

До того ж я за цей час сама стала письменником "міжнародної ліги", тобто інсайдером, що має інформацію про світовий літературний процес з перших рук. І один час було навіть кумедно читати в "Іноземці" їх аналітичні статті про які-небудь міжнародні письменницькі форуми, на яких сама виступала: бачити, як вони тенденційно подають матеріал, як маніпулюють, як тупо брешуть своєму читачеві. Це вже не літературна журналістика – це повна лажа, пропаганда з розрахунку на тих, хто не здатен перевірити факти. Добили мене, пам'ятається, у одній статті "одвічні міста окраїн Російської імперії – Таллінн, Рига, Варшава, Чернівці, Львів". Львів! Одвічне російське місто! Це, повторюю, ще в 2008 році, після цього я більше не стала продовжувати передплату.

А з тих пір російська видавнича машина вже повністю перейшла під контроль влади, вважайте, перетворилася на департамент ФСБ. Сьогодні російський ринок – це постачальник (або рознощик) в першу чергу токсичної, отруєної інформації, так би мовити, "гібридних книг". Загалом, не пий з цього копитця, козенятком станеш. Якщо вже такий, начебто, "нейтральний" сектор, як переклади сучасної зарубіжної літератури та способи їх презентації, заражені, то що говорити про пряму антиукраїнську пропаганду? І не вірте, коли вас запевняють, ніби з-за цього самого московського "поребрика" вам нібито відкривають ще одне "вікно у світ", - це давно вже "вікно в антисвіт", у повний морок і системне божевілля. Хочете знати світ – вчіть англійську.

У сучасній війні, де 90% агресії становить саме інформаційне руйнування, "деморалізація супротивника", вже не потрібно витрачати зайві гроші на бомби, не потрібно бомбити міста, - досить розбомбити мізки. Вам розбомблять мізки – і ви самі винесете завойовникам ключі від міста, - це я вже цитую передмову до своїй останньої книжки "І знов я влізаю в танк...", але доводиться раз у раз цю думку повторювати, тому що, при всій її простоті, для більшості вона все ще не стала очевидною... І як відбувається таке, тією ж цитатою кажучи, "падіння Каміроса", це ми вже бачили на прикладі Криму та окупованих районів Донецької та Луганської області. Тому я від усієї душі вітаю будь-які, підкреслюю – будь-які спроби обмежити поставки в Україну токсичної зброї з опромінення мізків з країни-агресора. Не забуваємо: весь російський контент заражений. Немає нейтральног
If you are going through hell, keep going.

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 47144
  • Never give in!
Re: Досить розбомбити мізки
« Reply #8 : Квітня 20, 2017, 04:25:20 16:25 »
Насправді цей нещасний Донецьк – місто як місто. Специфічне, так, але не тому, що воно нібито проросійське, а тому, що шахтарське місто, з дуже важкою історією індустріалізації в анамнезі. Схожі міста є в багатьох країнах, мені довелося бувати в Шотландії, в графстві Мідлотіан, де Тетчер ще в 1970-і закрила шахти. Так, уявіть, її досі там ненавидять...

До того ж, будь-індустріальний регіон за менталітетом – патерналістський. Щоб життя йшло своєю чергою, повинен бути начальник зміни, повинен бути старший, що роздає наряди і відповідає за порядок. Саме тому, до речі, "проли", як назвав їх Оруелл, тобто промисловий пролетаріат – найбільш зручний матеріал для тоталітарного ладу, і Ленін так люто ненавидів село і індивідуальне фермерське господарство – за незалежність. У індустріальних регіонах, де кілька поколінь за гудком заходить на зміну і знає, що потрібно слухатися начальника, народ завжди легше контрольований. І думаю, що люди, які залишилися там на Сході під окупацією, безумовно, повинні відчувати себе обдуреними й ображеними. Повинні відчувати, що їх кинули, причому з двох сторін. Вони ображаються "на Київ", тому що для них Україна — це не вони самі, а державна влада, і в їх свідомості повинен бути "старший", якийсь "свій", нехай негідник, але "міцний господарник", який у важку хвилину, як директор, візьме на себе відповідальність за долю підприємства в цілому. А тут – ані Київ, ані "свої" олігархи навіть не почесались, і людей ніби здали, як склотару.

Тієї страшної весни 2014 року я отримувала багато листів від своїх читачів з Донбасу. Свідоцтва того, що відбувається з перших рук. Люди скаржилися і питали: "Що ж це робиться? Нас зливають". І це було жахливо – розуміти, до якої міри кинутими вони себе відчувають, якщо вже пишуть письменнику. Коли зовсім нема до кого звернутися, і ніхто не знає, що робити. Немає захисника, немає "старшого".

І дуже, дуже мені не подобається, що все це затягнулося на три роки, а кінця все ще не видно! Через три роки адже вже починається той самий перехід хвороби в хронічну фазу: люди поступово привчаються жити в новій реальності, обвикаються, винаходять в ній для себе відповідні поведінкові моделі... Як розповідала моя бабуся, під нацистською окупацією українці нарешті навчилися того, чого не змогли навіть під час Голодомору, - що для виживання треба халтурити і красти. А чого, питається, вони тепер навчаться там під рашистською окупацією? Ґвалтувати і вбивати? Абсолютно необхідно вже зараз працювати не тільки над військовим або правовим – тут, до речі, досвід денацифікації в якості зразка якраз дуже здатний стати в нагоді! – але, головне, над "людським" поверненням – реінтеграцією окупованих територій, розробляти для них окремі реабілітаційні програми – соціальні, психологічні, гуманітарні...
If you are going through hell, keep going.