http://www.radiosvoboda.org/a/28438952.htmlУкраїнське суспільство з оптимізмом сприйняло нещодавнє схвалення Верховною Радою в першому читанні законопроекту Княжицького-Сюмар №5313 про нібито 75-відсоткову квоту для української мови на телебаченні. Однак громадськість висловила низку суттєвих зауважень до цього проекту. Адже деякі його норми дозволяють зараховувати до української квоти двомовний і навіть російськомовний продукт, а деякі надзвичайно ускладнюють контроль виконання закону.
Співавторка законопроекту та голова профільного комітету з питань свободи слова Вікторія Сюмар пообіцяла нам створити робочу групу з його доопрацювання за участю представників громадськості, але своєї обіцянки не дотримала. У результаті комітет розглянув лише поправки, подані депутатами. Деякі важливі поправки таки були підтримані, але найпринциповіші комітет провалив. Голова комітету охоче надавала слово представникам олігархічної телеіндустрії, їхні забаганки комітет переважно врахував. Натомість представникам громадськості доводилося вимагати слова і наші пропозиції переважно ігнорувалися. Інший співавтор законопроекту – Микола Княжицький – під тиском громадськості пообіцяв було, що може внести поправку про 100% української мови на ТБ (мабуть, щоб від нього відчепилися), але такої поправки, звісно, не вніс і був відсутній на засіданні комітету.
Щоб продемонструвати, наскільки закон про телеквоти у нинішньому вигляді змінить мовну ситуацію на ТБ, автор цієї статті та інші активісти руху «Відсіч» провели моніторинг телеканалів «1+1», ICTV, «Україна» та «Інтер» (по одному з кожної великої медіа-групи) і порівняли реальні результати з тим, як це рахуватиметься за критеріями законопроекту №5313.
Проти минулого року пересічна частка суто україномовного контенту на телебаченні зменшилася приблизно вдвічі й нині становить лише 15,5%. Натомість двомовного контенту побільшало із 35% до 41%, а російськомовного – із 34% до 44%. Зрозуміло, що таке порівняння різних моніторингів є досить умовним, але однаково дає підстави говорити про вкрай неприйнятне й загрожене становище української мови на ТБ.
Але згідно з критеріями законопроекту №5313, україномовного контенту на ТБ нині значно більше – адже в законопроекті пропонується зараховувати до української квоти й ті передачі, в яких лише ведучі говорять українською. А в перший рік дії закону україномовним вважатиметься навіть повністю російськомовний контент, якщо він є власним продуктом телеканалу.
На діаграмі наочно продемонстровано, скільки україномовного, двомовного та російськомовного контенту на телеканалах є насправді та як це рахуватиметься згідно з критеріями законопроекту.
http://www.radiosvoboda.org/a/28438952.html
