Було якось підвозив військового по області, безкоштовно звичайно.
І була в мене мрія допомогти справжньму атошнику ну хоч би й підвезти.
Аж сьогодні тільки виїхав за Київ тут і військовий край дороги. Я по гальмах.
Виявилося по дорозі, сідай. Декілька. нотаток з розмови.
Хлопчина до 30 років з Черкащини, був на майдані, після одразу в армію.В Айдар добровольцем
Так що вже три роки на війні...
- видно що дуже його неприємно бентежить мирне життя тут. Такий контраст не додає оптимізму.
- стомилися вони там воювати але у мирному житті себе знайти не можуть, тож знову назад
- хтось таки проводить диверсійну роботу або з інтернету або може і там. Відношення до влади недовірливе і це мяко сказано.
В цілому непогано поговорили і мені здається я зміг донести йому думку що все не дарма, що іншого виходи аніж стояти і не здаватися у нас немає, що з кожним днем наш супротивник слабшає і ми стаємо сильніші, що падлюк на світі багато але він захищає добрих людей.
Отаке. Але СБУ не спати і пильнувати!
Ну і анекдот від атошника.
Поїхала Тимошенко в Москву за газ домовлятися.
А Путін і каже, Я вам знижку дам але Юлечка зроби мені дещо щоб зняти напругу
А Юля Добре. Тільки станьте на стільчик бо Україна ще ніколи ні перед ким на коліна не ставала
