Звучання імен Лєн Саш , тобто кличний відмінок, що перебуває в стадії розвитку - то однозначний вплив рос. мови. по суті - то елемент суржикізації.
Слова
сина доча дєда і т.п. - це ще більший вплив російської мови, ще вищий ступінь суржикізації.
Саме звучання цих слів гидотне і потворне.
"Папа й мама", а не
мамо й тату -то тут дітей навіть ні в чому звинувачувати. Це їх так навчили батьки, щоб ніхто з знайомих не сказав, що в сім"ї розмовляють
по-сєльскіАле як на мою думку, найгидотніші слова, коли діда й бабу називають
дєдушка й бабушкаЯ до своїх діда й баби завжди звертався : діду, бабо. А одного разу я почув(від оскотинених обрусілих киян-манкуртів) великий подив, що як це можна бабу називати баба, а не бабушка
Я пояснив, що ми спілкуємось не російською мовою. "Ну то тоді хоча б бабуся, бо слово баба звучить дуже грубо і навіть лайливо
.
Це для мено було велике відкриття
Я таке почув вперше.
В дитинстві буваючи в тих місцевостях звідки походять мої батьки, скрізь, пам"ятаю серед хлопців- ровесників, серед інших дітей було однозначне звертання до старших родичів:
діду, бабо. Якби я колись до свого покійного діда звернувся словом "дідусю" то він би подивився на мене з великим подивом (мовляв, ти що в динство бавишся, чи як
)
Я з дитинства усвідомив нормальні форми звертання до родичів. У кожної дитини є
батько, мати, дядько, тітка, дід і баба і тільки так.
Все що по іншому - то заохочують придурки, які манкуртизувались вже, або знаходяться на активній стадії манкуртизації.
Добре що мене в дитинстві ніхто не називав словом "сина" і я ні до кого не звертався словом "дєда".
..........................
Ті, хто привчили своїх дітей до звертань
папа мама й дєдушка бабушка - це всі ті, що запрограмували колонізаційну залежність України навіть після розвалу СРСР, багаторічні безкінчені злидні, зелених чоловічків в Криму, війну в Донбасі і безперспективність існування й розвитку країни.
