Щодо мовних баталій, деякі думки :
1) Доводиться визнавати той факт, що біля 50 чи може 40 відсотків а може і всіх 60 (хз) віддають перевагу у використанні російській мові перед українською
2) Більшість з тих, що переважно юзає рос. мову, чудово розуміють українську та можуть (тут вже хто краще, а хто гірше) розмовляти українською
3) Основна маса цих російськомовних громадян таки є українцями "по крові", тому я волію називати їх зрусифікованими українцями, на відміну від етнічних росіян
4) Коли Хуйло розпочав проти нас війну, то оцей "голос крові" цих громадян спрацював і більшість стала проти окупантів
5) Оскільки ментальний психотип у обох груп (україномовних та русифікованих) є приблизно однаковим і значне місце в ньому займає бараняча впертість, то спроби переломати ситуацію силою приречені на невдачу
і тільки будуть породжувати все більші потоки взаємних образ на радість Хуйлу.
6) Україномовним же українцям просто не варто розпочинати мовосрачі а або вестися на них, тільки завджи показувати і доводити своїми діями, що їм не потрібна ментальна підпорка у вигляді рос. мови. Та й взагалі,
під час війни, краще робити наголос на тому, що об'єднує всіх, хто стоїть на українських позиціях
7) Національна гордість та реальний патріотизм зрусифікованих українців рано чи пізно допоможуть їм усвідомити, що русифікація - це наслідок явного насильства (фізичного та морального) над ними або їхніми предками
зі сторони "старшого брата" і пора відмовитися від цієї ознаки, яка постійно нагадує про те, що кацапи їх колись "поімєлі"