АНТИТІЛА
Ці хлопці роблять для України не менше ніж ті що в "АТО", із зброєю в руках.
І цей їхній текст про стан українського шоу-бізнесу, це не просто слова,
а болючий маніфест всієї української культури:
Тарас Тополя - група АНТИТІЛА
Спеціально виставляю скрін на загал.
Такого за історію групи ми чули і читали багато, приватно.
На прикладі нашого кліпу постараюся прояснити дещо.
Цей коментар під відео на пісню "Танцюй"
https://youtu.be/ThSvGCaij5Q -
відображення дилеми україномовного шоу-бізнесу.
Наголошую на слові "бізнесу".
Будь-яка україномовна пісня відносно англомовної чи російськомовної звужує аудиторію артиста на YouTube (аналогічно і поза ним) в рази.
Умовно - Eng1.000.000/Rus100.000/Ukr1000. Віднімаємо нулі.
Поправка на мову має величезне значення, друзі.
Чи важко Антитілам почати співати переважно російською, чи англійською, як те радять у коментарі? І отримати увагу усього так званого СНД?
Чесно - НІ. Я - вільно володію і пишу російською, гірше - англійською.
Чи збільшиться наша аудиторія після цього? - ТАК (як би то не злило "диванних" патріотів).
Чи відобразиться це позитивно на нашому прибутку? - ТАК.
Чи підвищаться бюджети нашого продакшну (кліпи, аудіо)? - ТАК.
Чи покращиться якість? -ТАК.
Не забуваємо, що Антитіла - команда із 7 чоловік, яка займається виключно музикою. І живе цим.
Так в чому ж смисл?
Де фінансова вигода в українській мові пісень?
А ніде! Нема.
Якщо розглядати музичний ринок, то співати українською в порівнянні з іншими домінантними мовами - не вигідно! Продакшн коштує для всіх мов однаково, а ринок - найменший, менше споживачів і вони дають низьку ліквідність продукту.
Додайте несприятливий соціально-історичний шлейф і комплекс меншовартості, де українське (якщо воно не "зацінене" Москвою чи Європою (нішеві аутентичні фолкові виконавці) - сприймається як щось второсортне. Висновки очевидні.
Чому ж тоді й далі співаємо українською?
А тому. Не треба розглядати то лише як ринок. Бо та ситуація, яка склалася сьогодні не може продовжуватися завжди. Наше покоління повинно переломити (для початку) стереотип меншовартості, а згодом виховати культуру споживання СВОГО, україномовного контенту. Не "другосортного", а ПЕРШОКЛАСНОГО, свіжого, якісного! Іншого шансу може не бути. І я не драматизую. Поїдьте у Білорусь і все зрозумієте...
Українська пісня - це стратегічний фундамент виживання і розвитку народу. Це - мова у нотах. Це елемент програмування людини для ідентифікації себе українцем.
І якщо кожен артист, що співає на території України буде обирати між долларом та народною ідеєю, доллар.... через пару поколінь ризикуємо втратити одну з важливих ознак народу, і почати відповідати російському визначенню "малороси", "етнічна група" з російським діалектом....
Саме тому ми в супереч усьому співаємо рідною мовою. Саме тому я ставлюся до усіх колег, які співають або жартують українською зі сцени з особливим трепетом.
Починаючи з ОЕ, Марічки Бурмаки, Скрябіна, ТНМК, Руслани, Тартака, ДР, Бумбокс, Kozak System, Наталки Карпи, Ірини Федишин, Ot Vinta, МоторРола, Наталі Бучинської, Сергія Притули і "Вар'ятів".... і закінчуючи відносно новими на сцені артистами Onuka, Mamarika, Сальто Назад, Без Обмежень, NAVI, Latex Fauna, Piano, Вів'єн Морт, Фіолет, Один в Каное, Натоліч, Шоколадка, Arlett, NaVsi100 ... всі вони для мене не просто артисти, а стратегічно важливі функціонери. Їх, звичайно ж, більше ніж у зімпровізованому мною списку. В різних стилях, але на 90% українською.
Саме тому я так само вірю у формат "М2" і те, що їм вдасться все задумане. Бо по іншому не маємо права!
Також очевидно, що без підтримки народу вся українська музика приречена. Я не закликаю вас робити то сліпо.
Я впевнений, що за бажанням можна знайти собі україномовного виконавця, що прийдеться до смаку, послухати, купити квиток і прийти на концерт, придбати пісню в інтернеті або диск на заправці, і таким чином підтримати. Без насилля над собою.
Бо інакше всьому знову прийде повний кобзон.
Шануймося, друзі!
