Доброго здоров’я, друзі! Нарешті надворі понеділок, працелюбні громадяни під заздрісними поглядами тих, хто у відпустках, подалися на роботу, де добре тренованими рухами повключали комп’ютери й кавоварки. Тож і ми вливаючись у трудовий ритм країни заваримо собі по чашечці кави та подивимося чим живе білий світ, а також його сумеречні околиці. Котрі на час мундіалю освітили яскравими прожекторами, висвітливши многі непривабливі картини россійской жизні унилого битія.
Так, серед іншого, фінансовим експертам стало очевидно, що Москва у разгар ЧМ-18 напоролася нарешті на таку неприятну річ, як дефіцит б’юджетних средств. Котрий має милу особливість з часом усугублятися і тягти за собою такі прекрасні наслідки як інфляція, волатільность риночних цін і падіння реальних доходів громадян. Бо ніяких інших пояснень отчаянним спробам Хуйла протягти під шумок мундіалю пенсіонну реформу нема – якщо в казні государства грошей завалісь, то нашо було ту реформу затівать і затівать іменно зараз? Адже коли правітєль при грошах, то цілком може милостиво дарувать подданим в достаточном колічестве і хліб, і зреліща. Але в результаті бурной дєятєльності Хуйла, дєнєг тепер єдва хватає лише на зреліща. Средства на які вже без сорому черпаються із несміливих надій граждан на обеспеченну старость. Шо там буде далі – побачимо, але експерти обіцяють, що в будь-якому разі буде весело, наблюдаєм.
Втім, і з тими зреліщами в РФ не все так гарно – прокляті українці по-прежнєму у своєму репертуарі. Та сильно попсували Хуйлу ідилічну картінку мундіалю – голодування Олега Сенцова, яке триває більше 40 днів уже стало візитною карткою ЧМ-18 і многі політичні діячі на Заході радять Хуйлу не іспитувать силу волі Сенцова та не тянуть резіну. Щоб окончатєльно не омрачити футбольне свято, бо буде ще хуже, ніж із олімпіадою в Сочі.
На минулому тижні дати добру пораду Хуйлу попитався й Порох, який подзвонив у Москву і, як нам повідомили інформаційні агентства, “між президентами двох країн состоялася телефонна розмова”. Котра, однак, якщо судити з подальших подій, состоялася явно на повишених тонах, а під кінець високі договарюющіся сторони схоже обложили друг друга матом.
Бо як іще пояснити, що Хуйло одразу після дзвінка з Києва нємедлєнно созвав свій совет безопасності, в ході якого довго жалувався Патрушеву, Медведєву й Матвієнчисі на хама Пороха. А Порох в свою очередь кинувши трубку сердито пододвинув до себе пачку документів та начав несамовито підписувати укази про нові антиросійські санкції – під роздачу попали коні, люді, брати Ротенберги та даже старих і дурних Зюганова із Жириновським Порох не пошкодував. В общем, можемо здогадатися, шо “президенти двух стран” нєхіло так пагаварілі. І, звісно, ні про шо не домовилися. Про що опосередковано свідчить факт продолжающогося недопуску української уповноваженої пані Денісової до Сенцова й інших полонених. До речі, моє персональне враження про місію пані Денісової: веде себе гідно, жорстко; не просить, а вимагає – молодець.
Як будуть розгортатися подальші події – поки невідомо, ясно, що в умовах голодування безкінечно тягнути резіну Хуйло не зможе. Тут або насильницьке годування, щоб дотягнути до кінця мундіалю, або йти на обмін. Останнє повідомлення, що в РФ ніби погодилися розглядати Олега в якості громадянина України, а не РФ – лунає обнадійливо, будемо сподіватися на краще. Але давити на Хуйла потрібно й далі, усіма можливими засобами – іншої мови воно не розуміє.
Проте футбольний чемпіонат, як і всякий празнік закінчується суровими буднями і в случаї РФ такими похмільними буднями обіцяє стати предстоящий самміт НАТО. Який відбудеться в Брюсселі 11-12 липня і який существенно омрачить Хуйлу торжественну церемонію закриття мундіалю. Бо є підстави очікувати, що в результаті того саміту Хуйло отримає своїм найгіршим фобіям прямі й переконливі підтвердження.
Предпринімаємі руками наших угорських друзів попитки Кремля не допустити Україну на саміт, як бачимо, провалилися і завершилися полюбовно – наші угорські друзі вигребли від наших американських друзів лункі запотиличники, після чого генсек НАТО, містер Солтенберг, задоволено всміхнувся та рішуче всівся за свій робочий стіл. І підписав адресований у Київ пухнастий лист, в якому, посилаючись на пануючий у лавах Альянсу незмінний консенсус, запросив містера Пороха удостоїти саміт агресивного блоку НАТО своїм лічним присутствієм.
Хунта, втім, і так нічуть не сумнівалася, що таке запрошення прийде, тому добродушно поглядаючи на коники, які викидали напередодні саміту наші добрі угорські приятелі, спокійно прийняла закон про нацбезпеку, з яким їхати в Брюссель українській делегації буде легко, весело й приємно. Бо хоч перспективи членства в НАТО офіційно й не відкриють, зате керівництву країн НАТО буде до крайності перед Києвом невдобно. І доведеться смущонно улибаться та просить Україну взять компенсацію оружієм і дєньгами.
Є, щоправда, у Хуйла нєкоторі сподівання, що якогось коника в присущій собі манері під час самміту викине містер Трамп, тому зараз усі усілія Кремля кинуто на організацію зустрічі Хуйла з Трампом. Желатєльно ще до самміту НАТО, і в такому разі науськіваємий Хуйлом Трамп може шось ляпнути умопомрачітєльне. Втім, Трамп і без Хуйла способен видати якусь веселу глупость про доцільність, наприклад, членства РФ у НАТО. А коли вибухне скандал, то як обично почне виправдовуватися, що його неправильно поняли, він мав на увазі членство Росії в Альянсі на правах младшого, так сказать пасивного партньора.
Впрочем, лічно Трамп готов встрічаться із Хуйлом хоть завтра, він вообще любить фотосесії з усякими фріками. Через це британська прем’єр Тереза Мей даже глянула на Дональда осуждающе, а Пентагон, держдеп і республіканські сенатори поплескали містера Трампа по плечу й порадили президенту поумеріть прить. І воздержаться від дурних заяв хотя би до проміжних виборів у Конгрес. Ну й Трамп у звичній собі манері тут же відіграв усе назад “А я чо, а я нічо!”.
Приблизно такими ж словами він прокоментував результати і своєї зустрічі з Кім Чен Ином. Якому довго розказував про свої добрі наміри й чисті помисли, а повернувшись у Вашингтон тут же підписав указ про продовження антикорейських санкції іще на один рік. Тому ніхто в світі нічуть не здивується, якщо після трогатєльної зустрічі з Хуйлом розчулений Трамп ніжно поцілує на прощання свого московського візаві в лисину. А очутившись у Овальному кабінеті Білого Дому першим ділом підпише указ про запровадження проти Росії свіжого пакету санкцій. І діло тут не лише в легендарній непослідовності Трампа, або в його несамостійності. Тут справа іще і в унікальному дарі, яким обладає Хуйло. Після переговорів з яким навіть у добродушних людей обично виникає гостре бажання влупашить по Росії санкціями. Або по крайній мірі обложить Хуйла матом. Етот талант Хуйлу не пропить і він ще не раз буде нам у нагоді.
Зберігаємо бадьорий бойовий дух, тримаємо кулаки за Олега Сенцова і решту полонених, допомагаємо Армії та не лінуємося говорити рідним і близьким добрі й теплі слова.
І слєдім, шоб віздє був порядок! А не то, шо січас
Свирид Опанасович
