Автор Тема: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"  (Прочитано 175637 раз)

0 Користувачів і 13 Гостей дивляться цю тему.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Року 1669
Михайло Ханенко (Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Правобережній Україні) в листі до Дем'янв Многогрішного та до переяславського полковника Родіона Дмитрашко-Райча:
 
с. 44
Цитувати
II. "...но къ тебѣ пишу, предлагаючи явѣ всякому хитрость Дорошенкову, который умыслилъ Украину, отчину нашу, въ турское иго отдать..."


с. 46
Цитувати
III. "...Дорошенко, умыслилъ отчину милую Украину за едино санджаки выправленные на вѣчное себѣ гетманство турскому царю..."


с. 68
Цитувати
Письмо къ
царю архіепископа черниговскаго
Лазаря Барановича,  съ просьбою  оказать
Украинѣ  помощь  ратными  людьми  противъ Татаръ:

"...князю  Григорью  Григорьевичю  Ромодановскому
съ  ратными  силами  къ  гетману  къ  Демьян Игнатовичю  на  помощь отчины  своей  Украины поспѣшати..."


АЮЗР. Т. 9 : 1668-1672. - СПб. : Тип. М. Эттингера, 1877.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Року 1669,
1 та 4 січня.
Універсал гетьмана Петра Дорошенка до всього козацтва

С. 6.


С. 7.
Цитувати
"...не о чем ином только, чтоб отчину нашу Украину до остатка спустошили и в конец разорили, в чем им Боже не допоможи"


АЮЗР, Том 8, СПБ, 1873.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Року 1669,
20 січня.
З листа українського шляхтича Феофіла Бобровича:

С. 46.


С. 47.
Цитувати
"...снести бедную Украину постановили, от чего, яко милую свою, в ней же родихся, отчизну и вас всих единого плота будучи, и от сицевой пагубы остерегаю и отвожу..."


Цитувати
"Также и Хмельницкого, которого только словами да подарками и обещаниями по своей обычной московской хитрости манили, чтобы он с Войском Запорожским на войнах вперед на неприятелей и други защищал, потаемно с ляхами о изводе Войска Запорожского и пагубе всей Украины договариваючи бывало..."



АЮЗР, Том 8, СПБ, 1873.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Року 1674
Лист до гетьмана, що писав подольський полковник Михайло Зеленськой

Цитувати
"Также и Гоголь... нанял коменданта в Могилев у Собежского и отнимает рубеж Украины, отчины нашей..."

АЮЗР, Т. 11. 1672-1674 : Прибавления: 1657. с. 470.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Року 1677,
7 січня.
З листа кошового отамана Івана Сірка до гетьмана Івана Самойловича
Цитувати
"...за смелостью славных жителей отчизны нашей Украины, под свою область нас Украинцев не подгорнули..."

АЮЗР, Т. 13. 1677-1678. - СПб., 1884. с. 1.

Offline Зденик

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4930
  • Стать: Чоловіча
  • https://sl8.online/invite/LRPOdQ
    • СЛЕЙТ (Sl8)
Львівська обласна рада скерувала звернення до Президента України, Верховної Ради України щодо відновлення історичної справедливості та перейменування Російської Федерації на Московію ...
Die Herren Politiker - die sind alle doof ! ©

Offline Бувалий

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 47996
  • Стать: Чоловіча
Львівська обласна рада скерувала звернення до Президента України, Верховної Ради України щодо відновлення історичної справедливості та перейменування Російської Федерації на Московію ...
:Sho_za:
Iм нема чiм занятися?..

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
ЧТО ШОКИРУЕТ В РОСCИИ? ЛОЖЬ


Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
ЧАСТЬ 2. ЧТО ШОКИРУЕТ ИНОСТРАНЦЕВ В РОСИИ?


Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Року 1677,
29 червня.
З листа кошового отамана Івана Сірка до гетьмана Івана Самойловича:
Цитувати
"отчизны нашей Украины..."




АЮЗР, Т. 13. С. 167-168.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Року 1677,
29 червня.
З листа кошового отамана Івана Сірка до гетьмана Івана Самойловича:

АЮЗР, Т. 13. С. 167-168.

Тарас Чухліб
September 16, 2019 ·
 https://archive.is/S4RFf
Оригінал Бучацького договору 1672 року (переклад з османської мови на польську) публікується вперше.
ІСТОРИЧНА СЕНСАЦІЯ! У 1672 РОЦІ МИ МАЛИ СВОЮ ДЕРЖАВУ, ЯКА ТАК І НАЗИВАЛАСЯ - "УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА"!
У щойно віднайденому в польських архівах перекладі турецького оригіналу Бучацького договору на польську мову у пункті 4 -му стверджується "УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ З ДАВНІМИ КОРДОНАМИ КОЗАКАМ ВІДДАТИ..."
20 жовтня 1672 року між Османською імперією і Річчю Посполитою у м. Бучач на Тернопільщині було укладено мирний договір...






Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Володимир Селезньов. Мовні війни 2. Міфи про походження слов'янських мов, 2019. (уривок)
с. 16-18

Ще у 1704 році один з перших російських лексикографів Ф. П. Полікарпов-Орлов видав «Лексикон треязычный, сиречь речений славенских, еллиногреческих и латинских сокровище. Из различньх древних и новых книг собраное и по славенскому алфавиту в чин разположеное».
У зверненні до читача автор писав, що «словенский язык» - батько багатьох мов: «Понеже от него аки от источника неизчерпаема, прочиим многим произыти языком, сиречь польскому, чешскому, сербскому, болгарскому, литовскому, малороссийскому и иным множайшим, всем есть явно. Не малую же и отсюду наш язык славенский имеет почесть, яко начало восприят от самые славы».
Поликарпов Ф. П. Лексикон треязычный, сиречь речений славянских, эллино-греческих и латинских сокровищ. — Москва, Тип. царская, 1704.



Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Самостійною мовою, а не наріччям, вважали українську мову і видавці першого твору нової української літератури. У 1798 році в Петербурзі (без відома автора) вийшли три перші частини «Енеїди» І. Котляревського. На титульному аркуші значилося «Энеида. На малороссийский язык перелицованная И. Котляревским». Теж саме зазначалося і в наступних виданнях.

Видатний російський державний діяч, одеський градоначальник в 1831-1838 роках, згодом товариш міністра внутренник справ, сенатор і член Державної Ради О. І. Льовшін під час навчання в Харківському університеті писав у «Письмах из Малороссии», надрукованих в журналі «Украинский вестник» за 1816 рік: «Теперь несколько слов Об языке малороссийском ... Он хотя и не имеет правил, однако ж немногие ученые малороссияне употребляют его в сочинениях. Перелицованная «Энеида» - прекраснейшее в своем роде произведение - служит тому доказательством. При всем том, до сего времени он составляет язык народа. Но ежели гении здешней стороны обратят на него внимание свое и образуют оной, ограничив положительными правилами грамматики, тогда малороссияне в славе ученых произведений своих, быть может, будут состязаться с просвещеннейшими народами Европы».

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Невдовзі з'являються і «правила» нової літературної мови. У 1818 році О. Павловський видає першу в новітній історії граматику української мови, яка повністю називалася «Грамматика малороссийского наречия, или грамматическое показаниє существеннейших отличий, отдаливших малоросское наречие от чистого российского языка, сопровождаемое разными по сему предмету замечаниями и сочинениями», підкреслюючи її відмінність від російської. І хоча автор називає українську мову наріччям, в передмові він пише, що «надо бы знать язык малороссиян», а в кінці, як і Котляревський, додає невеличкий словник малоросійських слів, незрозумілих росіянам.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
1825 року в «Украинском журнале» І. Кулжинський, викладач Ніжинської гімназії вищих наук, публікує статтю «Некоторые замечания касательно истории и характера малороссийской поэзии», в якій між іншим пише: «... с довольною достоверностию можно заключить, что язык малороссийский есть древнее особенное наречие языка славянского, принадлежавшее полянам, северянам и, может быть, другим еще соседним поколениям. «...Малороссийский язык, помня свое почтенное происхождение, и до сих пор сохраняет ненарушимо свои прекрасные качества»".
________
згодом Кулжинський перейшов на українофобські позиції, заперечуючи необхідність розвитку української мови і літератури.

Про самостійність української мови починають висловлюватися і філологи. Так, у передмові до збірки «Малороссийских песен», виданій у 1827 році, М. Максимович зазначає: «В грамматике г. Павловского изложены некоторые свойства языка малороссийского, подслушанные довольно чутко; но полной грамматики доныне еще не находится, хотя можно бы открыть постоянные законы, употреблением и местностями затемненные. Во многих свойствах малороссийский язык ближе великороссийского и польского к прочим языкам славянского корня, так что его можно почитать действительно средним в системе сих наречий, как и самое положение страны, где говорят сим языком».

Згодом в праці «Критико-историческое исследование о русском языке», надрукованій у 1838 році в «Журнале Министерства народного просвещения», Максимович підкреслить: «Что на так называемое м а л о р о с с и й с к о е   н а р е ч и е (виділення М. Максимовича. - Авт.) должно смотреть как на я з ы к   о с о б ы й, отличньй от великорусского, зто я утверждал еще в 1827 году».

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Самобутність української мови доводив видатний український просвітитель Іван Могильницький. У 1823 році він написав перший в
Галичині підручник української мови «Грамматыка Ѧзыка славеноруского». У передмові до підручника - статті «Вѣдомость о руском языцѣ»
- він першим серед українських мовознавців обгрунтував положення про самостійність і самобутність української мови (в статті вона називається «руською»), її відмінність як від російської, так і польської мов.

Стаття була окремо видана у 1829 році в польському перекладі під назвою «Вѣдомость о Рускомъ Языцѣ», а у 1838 році була передрукована в російському «Журнале Министерства народного просвещения». Пантелеймон Куліш вмістив цю статтю у другий том своїх «Записок о Южной Руси» ["О древности и самобытности Южно-Русского языка"]...

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
1825 року в «Украинском журнале» І. Кулжинський, викладач Ніжинської гімназії вищих наук, публікує статтю «Некоторые замечания касательно истории и характера малороссийской поэзии», в якій між іншим пише: «... с довольною достоверностию можно заключить, что язык малороссийский есть древнее особенное наречие языка славянского, принадлежавшее полянам, северянам и, может быть, другим еще соседним поколениям. «...Малороссийский язык, помня свое почтенное происхождение, и до сих пор сохраняет ненарушимо свои прекрасные качества»".
________
згодом Кулжинський перейшов на українофобські позиції, заперечуючи необхідність розвитку української мови і літератури

Изъяснение малороссийских слов, находящихся в сей книге. Малороссійская деревня, сочинение И. Кулжинскаго, 1827
https://archive.org/details/kulzhynskyj/page/n1/mode/1up?view=theater


Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча


Пояснив "велікаросам", що це таке  :laugh:

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
ЧТО ШОКИРУЕТ ИНОСТРАНЦЕВ В РОССИИ? Лекция историка Александра Палия. Часть 3.


Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
КАК РОССИЯ ВОРОВАЛА У УКРАИНЫ БРЕНД РУСИ.
Лекция историка Александра Палия


Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
5 червня 1667 року гетьман Іван Брюховецький звертався листом до Війська Запорізького Низового :

Цитувати
Цитувати
"ханъ Крымской со всѣми своими ордами и съ Нагайскими готовится идти на Русь или на Украину... и чтобъ на Украинѣ по деревнямъ жилелкімъ людямъ вѣдомость дать, чтобъ оберегались"


Власне, з гетьманського вислову - «на Русь чи на Україну», можна зрозуміти, що дані назви сприймалися козацькими правителями на той час як тотожні щодо маркування підвладної їм країни.

Джерела:

1. Тарас Чухліб. Поняття "Україна", "Український", "отчизна", "народ", в офіційному дискурсі Війська Запорзького (1666-1672 рр.): Творення ранньомодерної патріотичної термінології // Україна в Центрально-Східній Європі. - Вип.17: Ювілейний збірник на пошану доктора історичних наук, професора Валерія Степанкова / Відп. ред. В. Смолій, заст. ред. Тарас Чухліб та ін. - К.,2017. - С. 46.

2. «Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею». — 1665—1668, – Т. 6. – СПб., в тип. Эдуарда Праца, 1869. – С. 205.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
ЧТО ШОКИРУЕТ ИНОСТРАНЦЕВ В РОССИИ? Лекция историка Александра Палия. Часть 3.

Якби лише тільки європейці віками бачили брехливість московитів...
- українські приказки про брехливість #адинарот-а:

✔ Москаль як не збреше, то вкраде.
✔ Москалі набрешуть так, що й волами не звезеш.
✔ Москаль медом помаже та красно розкаже, тільки мед той гіркий і кривавий...
✔ Щоб москаль не збрехав треба аби влітку сніг впав.
✔ Казав Москаль ПРАВО, та й збрехав браво.
✔ Бреше, як москаль!
✔ Брехали москалі споконвіку й брехати будуть.
✔ Бреше кацап немов старий цап.
✔ Кацап збрехав раніше, ніж Бог слово сказав.
✔ Кацап коли спить — і тоді бреше.
✔ Кацапове слово не варте й полови.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
- українські приказки про брехливість #адинарот-а:

Москаль не дихне, як не збрехне.


Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча

.

Offline RG

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 34815
  • Стать: Чоловіча
Хто там про якусь Рассєю балакав ? Московщина, пляць   :moskali:


Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Хто там про якусь Рассєю балакав ? Московщина, пляць   :moskali:
format=jpg&name=small[/img]


Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
О происхождении слова «кацап»
« Reply #776 : Грудня 28, 2021, 11:24:13 23:24 »
О происхождении слова «кацап»
(Киевская старина. 1901. Декабрь.— с.  472—477.)

В № 301 (1 ноября 1901 г.) газеты „Русское Слово“ напечатана замѣтка Д.И. Эварницкаго: «Что значитъ  слово „кацапъ“?».
Указавъ на неудачныя, по его мнѣнію, объясненія Н. И. Костомарова (кацапъ=цапъ, т. е. козелъ) и А. И. Бородая (кацапъ=катъ-цапъ, т. е. палачъ- козелъ), г. Эварницкій пишетъ далѣе:
„Занимаясь въ Архивѣ министерства юстиціи въ Москвѣ, я нашелъ нѣсколько малороссійскихъ документовъ половины ХVIII вѣка, въ которыхъ слово „кацапъ" писалось не съ буквою ц а съ буквою с, т. е. не „кацапъ“, а „касапъ“. Обратившись затѣмъ отъ архивныхъ документовъ къ языку туземцевъ Средней Азіи, я узналъ, что у сартовъ есть слово „касабъ“ или „касапъ“, что въ буквальномъ смыслѣ значитъ „мясникъ“ и въ переносномъ — „живодеръ“. Отсюда я и вывожу заключеніе, что теперешнее словъ „кацапъ“ вовсе не русскаго, а восточнаго, правдоподобно — татарскаго происхожденія, какъ слова: деньга́ (по-татарски „тенга́“), хомутъ („хамутъ“) сундукъ („сандукъ“) и другія, которыя, однако, считаются у насъ за давностью чисто русскими. Идя далѣе, я допускаю, что первоначально кличкою „касапъ" обзывали русскіе татаръ въ смыслѣ „насильниковъ", „притѣснителей“, „живодеровъ“; потомъ это слово настолько акклиматизировалось на Руси, что стало считаться чисто мѣстнымъ

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
474
немало. Прямую параллель можно указать хотя бы въ словѣ „харцызъ“, на которое ссылается г. Эварницкій и которое донынѣ употребляется въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Малороссіи. Соотвѣтствующее нашему „харцызу“ слово въ крымскомъ и османскомъ нарѣчіяхъ звучитъ хырсыз (тоже въ значеніи воръ, разбойникъ), съ несомнѣннымъ с, что отчасти подтверждается и транскрипціей въ текстахъ араб., осман, и греч. Если же сопоставлять наше слово „харцызъ“ съ крымскимъ и османскимъ карарсыз и харарсыз (въ знач. непостоянный, безпокойный), то въ приставкѣ сыз (=безъ) звукъ с тоже не подлежитъ сомнѣнію. 1)
Такимъ образомъ, чтобы найти созвучія для малорусскаго слова „кацапъ“ въ тюркскихъ нарѣчіяхъ, нѣтъ нужды обращаться непремѣнно къ языку туркменъ-сартовъ: слово это, въ прямомъ и переносномъ значеніи своемъ, получило, повидимому, съ давней поры, распространеніе и у другихъ тюрковъ, находившихся въ культурномъ взаимодѣйствіи съ южной Русью, именно у половцевъ, османлисовъ или малоазійскихъ сельджуковъ, крымскихъ татаръ, а также у литовскихъ караимовъ, выходцевъ изъ Крыма, усвоившихъ языкъ послѣдняго.
Догадка г. Эварницкаго о странствованіяхъ слова „кассап“ отъ татаръ въ Великую Россію, а оттуда въ Малую, конечно, мало убѣдительна и не можетъ быть принята. Во всякомъ случаѣ желательно, чтобы г. Эварницкій опубликовалъ выдержки изъ архивныхъ документовъ, на которые ссылается въ своей замѣткѣ.
Но поводу соображеній г. Эварницкаго г. Г. Б. въ газетѣ „Кіевлянинъ“ (№ 308— 7 ноября 1901 г.) предлагаетъ свою догадку.
„Мнѣ кажется — пишетъ г. Г. Б. — болѣе вѣроятнымъ, что слово „кацапъ“ (а не касабъ)— еврейскаго корня. На талмудическомъ языкѣ глаголъ „кацебъ“ означаетъ буквально— рѣзать (трак, бецца, л. іі), а въ переносномъ— опредѣлять. Отсюда
____________
1) В. Радловъ. Опытъ, II, 158 и 1720 сл.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
употребляемое  и  въ  настоящее  время  у  евреевъ  слово  „ка́цабъ“ означаетъ:  рѣзникъ-мясопромышленникъ,  въ  отличіе  отъ  „шохетъ“ рѣзника,  занимающагося  исключительно  убоемъ  скота по  еврейскому  религіозному  обряду.
Можно допустить, что сказанное слово перешло въ русскій языкъ уже въ старину отъ занимавшихся скотоводствомъ половцевъ -куманъ, среди которыхъ, какъ полагаютъ ученые, были и іудеи, чѣмъ и объясняется присутствіе въ куманскомъ словарѣ нѣкоторыхъ еврейскихъ словъ, какъ, напр. шора (законъ) и др.“
Эта догадка возбуждаетъ большія сомнѣнія.
Совершенно вѣрно, что глаголъ kazaw, и производныя причастія и прилагательныя, встрѣчается въ древне-еврейскомъ и притомъ не только въ языкѣ талмуда, но и въ библіи (1 кн. царствъ, VI, 25; II кн. царствъ, VI, 7; Пѣснь пѣсней-ІV, 2) въ значеніи рѣзать, распредѣлять. Произносить это слово можно и kazaw, и kazab, такъ какъ въ текстахъ безъ пунктуаціи разница между еврейскими b и w исчезаетъ. Въ подобныхъ случаяхъ сефарды произносятъ б, а ашкенази (почти всѣ русскіе евреи) произносятъ w. Въ талмудѣ (тракт. Беца, 11, 25 et pas.) слово kazow употребляется въ значеніи мясника, разрѣзывающаго и распредѣляющаго части животныхъ по сортамъ. Въ этомъ значеніи слово перешло и въ еврейскій жаргонъ, на которомъ мясникъ именуется kazow, но произносится kazew (подобно древнееврейскому ganow, воръ, которое произносится ganew, и т. п.). Слово kazew у современныхъ русскихъ евреевъ означаетъ рѣзника низшаго ранга, въ отличіе отъ шохета, который послѣ ритуальнаго зарѣза животнаго не прикасается уже къ тушѣ. Ремесло kazow’а или kazew’а не пользуется особымъ почетомъ въ еврейскихъ народныхъ понятіяхъ; такъ, на жаргонѣ есть пословица: когда kazew отошелъ отъ колоды (для разрубливанія мяса), подбѣгаетъ собака 1)
_________________
1) За сообщеніе этихъ подробностей о еврейскомъ kazow’ѣ приношу благодарность А. Цейтлину. Слова kasah, kazaw, kaza и kazaf см. въ евр. словарѣ Фишера, изд. 1827 г., 441, 783 и 785.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
476
Такимъ образомъ, созвучіе словъ и общность обозначаемыхъ ими понятій и въ данномъ случаѣ неоспоримы. Но г. Г. Б. ничѣмъ не установилъ отношеніе талмудическаго kazow къ соотвѣтственнымъ персидскимъ и тюркскимъ словамъ; между тѣмъ переходъ нѣкоторыхъ персидскихъ и тюркскихъ словъ въ арамейскій языкъ и затѣмъ въ талмудъ едва-ли подлежитъ сомнѣнію. 1) Тѣмъ менѣе можно считать доказаннымъ позаимствованіе куманскаго kasap отъ талмудистовъ-евреевъ. Приводимое г. Г. Б. въ видѣ аналогіи др. евр. слово torah въ значеніи законъ въ куманскомъ словарѣ и глоссахъ не встрѣчается 2). Вообще, вліяніе языка талмуда на куманское нарѣчіе донынѣ, сколько извѣстно, никѣмъ не установлено; о ближайшихъ связяхъ половцевъ съ евреями также молчатъ изданные пока источники. Исторія термина cazow въ древнееврейской письменности требовала-бы ближайшаго изслѣдованія, такъ какъ простая созвучность словъ, очевидно, недостаточна для догадокъ, подобныхъ высказанной г. Г. Б. 3). Поэтому, до представленія дальнѣйшихъ доказательствъ, теорія позаимствованія малорусскаго „кацапъ" у евреевъ при посредствѣ половцевъ должна быть признана произвольною. Если полагаться на созвучія, то едва-ли не правдоподобнѣе всего искать ближайшую для насъ родину этого браннаго слова у крымскихъ и ногайскихъ татаръ.
Въ языкѣ нерѣдко сохраняются драгоцѣнные слѣды пережитыхъ моментовъ исторіи и культурныхъ отношеній народовъ.
_________________________
1) Geza Kuun, op. с., LXIX.
2) Есть, равда, въ томъ же значеніи  формы torä,  törä и toura (исправленное  другой  рукой  въ  törä.  Ср.  еврейскій  выговоръ  тойра). Однако, ученый издатель половецкаго словаря гр. Геза Кунъ призналъ возможнымъ сопоставить эти куманскія формы съ казанскимъ türä судья, и  съ чагатайскимъ törä, законъ,  но не съ евр. torah.
3) Такъ, напр., въ венгерскомъ тоже встрѣчается глаголъ kaszabol (чит. ка́сабол) въ значеніи раздѣлывать свиную тушу, рѣзать, рубить на части, но оно происходитъ отъ славянской косы (венгер. kasza).

 477
Но при обсужденіи судьбы словъ и связанныхъ съ ними понятій и явленій недостаточно простыхъ созвучій: необходимо прослѣдить исторію словъ по памятникамъ письменности и въ живыхъ говорахъ, и лишь при этомъ условіи возможно разсчитывать на прочные результаты. Любителямъ созвучій слѣдуетъ вспомнить хотя-бы печальную участь работъ покойнаго дилетанта филолога Платона Лукашевича, многочисленные корнесловы котораго не принесли пользы наукѣ, ибо ничего не уяснили.
Н.  М.