Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"

[ruthene]

Бучацький мирний договір 1672 року
https://uk.wikipedia.org/wiki/Бучацький_мирний_договір

Стосовно українських земель Брацлавщини та Правобережної Київщини (де існував козацький устрій), польська сторона вперше на міжнародно-правовому рівні вжила термін «Українська держава» пол. Panstwo Ukrainskie. На думку історика Тараса Чухліба, це мало визначальне значення у квітні 1918 року, коли П. П. Скоропадський фактично відновив її під тією ж назвою.

[ruthene]

Українська держава, 1658 р.
Лист волоського господаря Костянтина Щербана (пом. † 1682) до гетьмана України Івана Виговського, в якому той згадує «панства (пол. państwo – держава) Украинскіе и Польскіе», або ж просто Українську державу.

https://www.ukr-archive.org/post/українська-держава-1658-р





Джерело: АЮЗР. Т. 7. Санкт-Петербург, 1872. С. 250.
https://archive.org/details/auzr.07/page/n261/mode/1up

[ruthene]

Зі статті І. І. Срезневського «Взгляд на памятники украинской народной словесности» (1834):

"В настоящее время, кажется, уже не для кого, и не для чего доказывать, что язык Украинский (или как угодно называть другим : Малороссийский) есть язык, а не наречие Русского или Польского, как доказывали некоторые, и многие уверены, что этот язык есть один из богатейших языков Славянских, что он едва ли уступит Богемскому в обилии слов и выражений, Польскому в живописности, Сербскому в приятности, что это язык, который, будучи еще не обработан, может уже сравниваться с языками образованными по гибкости и богатству синтаксическому, – язык поэтический, музыкальный, живописный"

Срезневский И. Взгляд на памятники украинской народной словесности // Ученые записки Императорского Московского университета. Г. 2, ч. 6. М.: Унив. тип., 1834. - С. 134

1838 рік

О. Бодянський. Поле, Поляни — синоніми назв: Україна, Українці

Журнал Министерства народнаго просвѣщения, Часть восемнадцатая, Май, 1838.

Осип Максимович Бодянський

С. 392 - "Донесение г. Министру народного просвещения
Магистра Московского Университета Иосифа Бодянского, из Праги,
от 25 марта 1838 года.

 С. 393 - 394 - "Это Евангелие важно, во-первых, как единственный памятник перевода на Южно-Русский (Малороссийский, Украинский, Русинский) язык. До сих пор мы не знали, что Малороссияне (в обширном смысле), имея вместе с прочими Славянами Греческого Исповедания Св. Писание на древне-Славянском, Церковно-книжном языке, давно уже пытались перевести его, для большего уразумения и понятия, на свой живой, разговорный, общенародный язык."

1849 року



Головацькій Я. Розправа о язиці южноруськім і єго нарічіях. — Львів, 1849. - С. 27.

https://archive.org/details/golovatsky1849/page/n33/mode/1up?view=theater

[ruthene]

У цій темі вже були приклади того, що зберігають московські архіви, фонди тощо (тут: https://archive.is/ejUpj#selection-3079.0-3079.8 та ще тут: https://archive.is/14Wts#selection-6401.0-6401.11)

Наведу ще трохи:

"Російський державний архів літератури і мистецтва":

Раздел систематизации: 5. Труды И.И. Срезневского по изучению Малороссии, Польши, земель западных славян и собранные к ним материалы\Малороссия

Крайние даты:
[1820-e-1830-e]
"Описание и зарисовки курганов и городищ Украины"
ф.436 оп.1 ед. хр.275а
https://archive.ph/k354G#selection-2053.40-2053.47

1830-е
"Малороссийский словарь", составленный И. И. Срезневским и О. С. Евецким" 31 лист
ф.436 оп.1 ед. хр.291
https://archive.ph/BUeqN
https://archive.is/HQo3d#selection-1783.16-1783.23

1830-е
"Запись украинских народных поверий"
ф.436 оп.1 ед. хр.294
https://archive.is/Sqzla
https://archive.is/HQo3d#selection-1891.7-1891.17

1830-е
"Выписки и записки библиографические и исторические касательно истории Украины и Польши". На русском и польском языке. В переплете"
ф.436 оп.1 ед. хр.280
https://archive.ph/jXT7N
https://archive.is/HQo3d#selection-1189.71-1189.78

1830-е
"Есть у меня несколько списков песни..." (О песне про комара). На русском, украинском, польском, чешском языказ"
ф.436 оп.1 ед. хр.281
https://archive.ph/XJwlM
https://archive.is/HQo3d#selection-1243.75-1243.85

1830-е-1840-е
"Живут люды сторонами..." Народная песня. На украинском языке"
ф.436 оп.1 ед. хр.282
https://archive.ph/xzGE9
https://archive.is/HQo3d#selection-1297.45-1297.61

1830-е
"Записки касательно истории Украины и войска Запорожского". (Выписки из мемориала о гетманах войска запорожского 1576-1776 гг)"
ф.436 оп.1 ед. хр.284
https://archive.ph/XMHJ7
https://archive.is/HQo3d#selection-1405.28-1405.35

1830-е
"Издания старо-украинских народных дум". Библиографическое обозрение"
ф.436 оп.1 ед. хр.285
https://archive.ph/dRPMv
https://archive.is/HQo3d#selection-1459.9-1459.25

1830-е
"Антон Майко Келеберда з Почаева пономарь Богородицкой звонницы". "Овара. Симь думок". Думка 1-я. В стихах. На украинском языке. Опубл.: "Молва", 1835, № 51-52"
ф.436 оп.1 ед. хр.286
https://archive.ph/qkeYD
https://archive.is/HQo3d#selection-1513.111-1513.127

1830-е
"Слова малороссийские". (слова и выражения с переводом на русский язык)"
ф.436 оп.1 ед. хр.289
https://archive.ph/oc9t9
https://archive.is/HQo3d#selection-1675.1-1675.6

апрель 1840
"Челяковский Фр. Переводы с украинского языка и стихотв. на чешском языке"
ф.436 оп.1 ед. хр.251
https://archive.ph/kfV6r
https://archive.is/LBBG6#selection-1729.27-1729.44

1842-1843
"Листки из записной книжки с пословицами, песнями и отдельными выражениями и словами, названиями книг и журналов и др. На русском, украинском, немецком языках"
ф.436 оп.1 ед. хр.47б
https://archive.ph/TIqt1
https://archive.ph/sjxLc#selection-1619.130-1619.140

1840-е
"записная книжка с украинскими пословицами и поговорками, записями чешских слов, списком книг по истории и др. На русском, украинском, чешском, немецком языках"
ф.436 оп.1 ед. хр.47б
https://archive.ph/TIqt1
https://archive.ph/sjxLc#selection-1943.122-1943.132

[ruthene]

1677 рік.
П'єр Дюваль - французький королівський географ та картограф:



http://books.google.com/books?id=i1FeAAAAcAAJ&hl=uk&pg=PA16

Вибачте, не помітив, що вийшло якесь хибне посилання.
Ось діюче:

http://books.google.com/books?id=i1FeAAAAcAAJ&hl=uk&pg=PA28-IA38#v=onepage&q=ukraine&f=false

[ruthene]

Року 1677

П'єр Дюваль (фр. Pierre Duval; 1619—1683) - французський королівський географ та картограф французського короля Людовіка XIV (1638 — 1715), племінник та учень «батька французької картографії» географа Ніколя Сансона:

https://uk.wikipedia.org/wiki/П%27єр_Дюваль
https://fr.wikipedia.org/wiki/Pierre_Duval_(g%C3%A9ographe)
https://en.wikipedia.org/wiki/Pierre_Duval_(geographer)



"Kmielniski est sait Prince d'Ukraine par le G. Seigneur"

"Хмельницький відомий князь України В[еликий]. Лорд"

Pierre Duval. Diverses cartes et tables, pour la géographie ancienne, pour la chronologie, et pour les itinéraires et voyages modernes. - Paris : Chez l'auteur, 1677. сторінка 103

https://www.digitale-sammlungen.de/en/view/bsb11164830?page=103

Для порівняння, вже через 2 сторінки - :

https://www.digitale-sammlungen.de/en/view/bsb11164830?page=105

[ruthene]

15 століття

1447 рік, Московія, московити. 225 км на південь від москви, московити ще розмовляють мовою, схожою на мову угорців (угорська мова належить до фіно-угорської сім'ї мов).

"Ученый папа [Папа Пий-II, 1405-1464], на основании рассказов одного веронского монаха о путешествии его в северо-восточные области Московского государства (ок. 1447 г., недалеко от истоков Танаиса-Дона, он нашел народ, язык которого сходен с языком панонских венгров)" ...
https://archive.org/details/01007496224/page/65/mode/1up?view=theater



..."Лэт знает довольно много, как о природе этих местностей, так и о населяющих их людях. Любопытно, что он уже пользуется словом "Сибирь", как географическим термином; вероятно именно так следует понимать встречающееся у него "Sybarinum", иначе необъяснимое; в названии же мехового товара "Sybariseum" также нетрудно угадать латинизированное русское прилагательное "Сибирский". Лэт [Юлий Помпоний Лэт] сам говорит, что обо всем этом ему рассказали "люди,  живущие у истоков Танаиса", т.е. Дона. По мнению Шлёцера это были русские "из окрестностей Тулы и Московской области", т.к. именно там Дон берет своё начало"   

Алексеев М.П. Сибирь в известиях западно-европейских т.1. ч.1. 13-18 вв. Иркутск: КРАЙГИЗ, 1932. - С. 65-66.

Джерело річки Дон розташоване у місті Новомосковську (223 км від москви):



 

[ruthene]

Алексеев М.П. Сибирь в известиях западно-европейских т.1. ч.1. 13-18 вв. Иркутск: КРАЙГИЗ, 1932. - С. 65-66.

Алексєєв Михайло Павлович (1896, Київ — 1981,  ленінград) — російський і український радянський літературознавець, мистецтвознавець, педагог, композитор, академік АН СРСР (з 1958).

[ruthene]

"Kmielniski est sait Prince d'Ukraine par le G. Seigneur"

"Хмельницький відомий князь України В[еликий]. Лорд"

Точніший переклад:

"Хмельницький відомий Принц України В[еликий]. Лорд"

[ruthene]

Року 1677,
29 червня.
З листа кошового отамана Івана Сірка до гетьмана Івана Самойловича:

"целости оплаканной отчизны нашей Украины... которой наследника Хмельницкого ведет на отцово место в Чигирин""



"Говорил им Ибрагим паша, что Хмельницкого наследника места гетманского разумения именовали князем над Украиною и удельным княжеством Украину приукрасить так, как и иные княжества, вольности не дав, как пред тем бывали при королях польских; или будто сами похотели князю Хмельницкому Украину вручить княжение и во всякую власть"


АЮЗР, Т. 13. С. 167-168.

Ps:
Уточнення:
На мою думку  пагано переклали цей лист, у якому замість слова "місто", вони написали "место" . Але ж тут, у листі йдеться про "батькове місто Чигирин" , а Ю. Хмельницький - спадкоємець цього міста, та ще й признають його "князем України".

Ще, на мою думку, вони хибно переклали "вольности не дав", зі слів "вольности надав".

Чигирин, до речі, мав з 1592 року Магдебурзьке право та був столицею гетьманської Української держави  з 1648 по 1676 роки, коли Чигирин був резиденцією гетьманів: Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Петра Дорошенка.

[ruthene]

Корисні посилання:

Гетьманщина - держава

https://www.ukr-archive.org/blog/categories/гетьманщина-держава

Згадки України (16-18 ст)

https://www.ukr-archive.org/blog/categories/згадки-україни-16-18-ст

Самоназа українців

https://www.ukr-archive.org/blog/categories/самоназва-українців

[ruthene]

в интермедиях к драмам Якуба Гаватовича: «Продав кота в мішку» [Інтермедія про Климка і Стецька] и «Найкращий сон» [Інтермедія про Максима, Рицька і Дениса] в 1619 году.

Ранние произведения, тексты которых сохранились, это прежде всего, 2 упомянутые интермедии к драмам Якуба Гаватовича;

«Пісня про козака і Кулину» [Пісня козака Плахти, 1612 г.];

дума гетьмана Ивана Мазепы «Всі покою щиро прагнуть» (1698 г.);

Староукраїнська літературна мова:

«Лѣкарство на оспалый умыслъ чоловѣчій», Острог (1607)

https://archive.org/details/sucho-id-00000275-irbis-print-hist-1607/page/n10/mode/1up?view=theater

Прозьба чите́лникова ώ ча́съ

Ча́се дорогїй, ча́се непереплачо́ный,
на́збыть скупо́ю ваго́ю мнѣ́ оузычо́ный,
Быстрѣй на(д) мо́рскїй кора́бль живо́тъ мо́й прова́дишъ,
нѣгде́ длѧ́ спочине́н(ь)ѧ з на́ми не зава́диш(ъ)...

[ruthene]

Корисні посилання:

Українська писемність і мова. Перші україномовні видання з’явилися задовго до поеми «Енеїда»
09 листопада 2020
Петро Кралюк

https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayinska-mova-literatura-den-ukrayinskoyi-pysemnosti-i-movy/30936828.html

Петро Кралюк – голова Вченої ради Національного університету «Острозька академія», професор, заслужений діяч науки і техніки України

Населення Київської держави розмовляло староукраїнською мовою – історик
Богдана Костюк

https://www.radiosvoboda.org/a/30462192.html

Про особливості української мови княжих часів Радіо Свобода розповів доктор історичних наук, заступник генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» В’ячеслав Корнієнко, який досліджує графіті (написи) Софійського собору в Києві.

– То який висновок можна зробити?

– На підставі сукупності результатів досліджень та вивчення писемних пам’яток ми можемо впевнено сказати: у середовищі населення Київської держави розмовною мовою була та, яку можна назвати староукраїнською, як її філологи називають.

Лекція В'ячеслава Корнієнка "Українська мова в графіті Софії Київської"
Національний заповідник «Софія Київська»:

Корнієнко В'ячеслав Васильович — український історик-медієвіст, музеєзнавець, археолог, фахівець з епіграфіки; доктор історичних наук.

Довідка:
Медієві́стика (фр. medieviste, від лат. mediumaevum — середньовіччя) — розділ історичної науки, який вивчає події, побут, культуру та мистецтво, що характерні для середньовіччя.
Медієвіст — історик, фахівець із медієвістики.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Медієвістика

ЕПІГРА́ФІКА , и, ж. 1. Допоміжна філологічна та історична дисципліна, що вивчає головним чином стародавні написи.
2. Сукупність стародавніх написів на плитах, скелях, виробах і т. ін.
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=26227&page=882

[ruthene]

Малороссийские дела. Описи фонда № 124 российского государственного архива древних актов / Отв. ред. Т. Г. Таирова-Яковлева. — М.: Древлехранилище, 2016. — 652 с.
ISBN 978-5-93646-271-9

http://resource.history.org.ua/item/0012879

http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Image_file_name=book/0012879.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1

В книге публикуются описи Фонда 124 Малороссийские дела, хранящегося в российском государственном архиве древних актов. В него вошли материалы Посольского приказа, Малороссийского приказа, Посольской канцелярии и Коллегии
иностранных дел. Описи, составленные на протяжении XVIII–XX вв. дают возможность ознакомиться с составом фонда, хронологических рамках и специфике сохранившихся документов. Издание текстов сопровождается вступительными статьями, комментариями и индексами. Книга продолжает серю публикаций описей фондов РГАДА, относящихся к истории Украины раннего Нового времени. Книга рассчитана на специалистов – историков, источниковедов, архивистов, а также всех, интересующихся историей Украины.

"Реестр 1 малороссийским делам" (1779)
Бантиш-Каменський М.М.

https://web.archive.org/web/20240217152924/http://rgada.info/poisk/index.php?fund_number=0&fund_name=&list_name=&list_number=0&Sk=10&page=26


https://i.imgur.com/f9oejaC.png
Зібрав цей "реєстр Малоросійським дєлам" Микола Бантиш-Каменський у 1779 році

https://archive.ph/4oLtC

[ruthene]

1655, січня 15 (25). Біла Церква.

-

Універсал Богдана Хмельницького Низовому Запорозькому
Війську з підтвердженням грамоти Стефана Баторія
на Терехтемирів
 
Богданъ Хмелницкій, гетманъ обоихъ сторонъ Днѣпра и Войскъ Запорожскихъ.
Панамъ, панамъ енералной старшинѣ, полковникамь, полковой старшинѣ, сотникамъ, атаманнѣ и чернѣ всего Войска Украинского и всякой кондиціи людемъ, такъже кому б о семъ теперь и в потомніе часы вѣдать надлежало, обявляемъ симъ нашимъ універсаломъ, ижъ отаманъ кошовый Войска Запорожского, панъ Демянъ Барабашъ, вообщи зъ старшиною войсковою и атаманамы курѣнними положили перед нами грамоту найяснѣйшаго короля полского Стефана Баторыя в року 1577 месяца августа 20 на прошеніе антецесора нашего гетмана Якова Богдана и ко­шового Низового Запорожскаго Войска Павлыка данную, в якой королевской гра­мотѣ написано, ижь его королевская мосцъ выдячи козаковъ запорожскихъ до его королевского маєстату зычливую прихилность и рицерскіе отважніе службы, которыми завжди великіе бѣсурманскіе погромляючи силы, горъдое ихъ прагнене на кровъ христіанскую до конца затлумили и пащоку ихъ на Корону Полскую и на народъ благочестывий украинскій рикающую замкнули и вход в Польщу и Украину заступили, всѣ их неищетніі сили и нагліе на народъ християнскій небѣги грудми своими съперли, якіе их служби нагорожаючы, а дабы имъ Войска Запорожскаго козакамъ для зѣмовихъ станцѣй, гдѣ було прихилность мѣти, такъ же от неприятеля раненныхъ своихъ заховувати и лѣчити, в другихъ долѣгаючихъ нуждахъ отьпочивокь мати и всякой пожитокъ ку волѣ своей забирати, а чтоб такъже и напе­редъ заохоченни были зичливо в войску служити и противъ неприятелей отчизны своей охочо и неомилно отъпор чинитыи, надаетъ его кролевская моцъ козакамъ низо­вим  запорожскимъ вейчисте городъ Терехтемировъ з монастирем н перевозомь, опрочь складового старынного ихъ запрожскаго города Чигиринаи от того города Терехтемирова на Низъ понад Днепромъ рѣкою до самого Чигрина и запорожскихъ степов ку землямъ чигринскимъ подойшлихъ, всѣ землѣ со всѣми на тихъ земляхъ насаженными мѣстечками, селами и футорами, рыбними по тому берегу в Днѣпрѣ ловлямы и иннимы угодыи, а вширъ от Днѣпра на степъ, якъ тихъ мѣстечокъ, селъ и футоровъ землѣ здавна находилы и теперь так си тое въ ихъ завѣданью мает, заховати; городокъ старинный же запорожскій Самаръ с перевозомъ и землями в гору Днѣпра по рѣчку Орелъ, а в низу до самихъ степовъ нагайских и кримскихъ, а
черезъ Днѣпръ и лимани днѣпровыи и боговыи, якъ из вѣковъ бувало, по очаковские
влуси, и въ гору рѣчки Богу по рѣчку Сынюху, от самарскихъ же земель чрезъ степь
до самой рѣки Дону, гдѣ еще за гетмана козацкого Прецлава Ланцъкорунскаго козаки запорожскіе свои зимовники мѣвали, и жеби тое непорушно во вѣки при козакахь запорожскихь найдовалось, его королевская мосць тоею грамотою своєю козакамъ запорожскимъ укрѣпилъ и утвердилъ; и просилъ онъ панъ кошовый за­порожскій Барабашъ со всѣмъ Войскомъ Запорожским и нашего на тое гетманского універсалу, прикладаючи жалобу, же чрезъ многіе перешедшіе годы оть войни с татарамы, турками, волохами, а наостаток из ляхамы Войско Запорожское въ нѣвецъ зъруйновалось и въ таких утисках всѣ оные ихъ городки и землѣ з рук у ихъ ви­лупленни, що не тулко коней своихъ, на якихъ в войску служать, але и себе чимъ прокормыть с чого не мають.

Мы теди Богданъ Хмелницкій, гетманъ, хотяй удалились от такого Войска Запорожского прозбы, вѣдаючи ихъ и самихъ от старадавных королей полскихъ привылегіями умоцненнихъ и особливіе клейноти и армату войсковую маючихъ, но же мы отъ всего Войска Запорожского и украинского на оборону отьчизны нашой назначенные зьвѣрхностью знайдуемся и згполную от Бога и от всего Войска и народа украинского по обоимъ сторонамъ Днепра далеко расшираючогось намъ врученную мосць и владцу як в войску, такъ и во всѣхъ городахъ и всѣмъ украинскимь народом дириговать маючи, такъ по той зверхной владзы нашой на тую прозбу пана кошового и всего Войска Запорожскаго прихиляючись, тими всѣми городами, мѣстечками, селами и футорами из ихъ всякими угодіи, якъ от найяснѣйшого короля полского Батория Войску Запорожскому надано, владѣть и пожитковатись с того дозволяемъ и чтоб тое все непорушно въ ихъ владзы во вѣки было, сымъ нашимь унѣверсаломъ стверждаемъ.
 
В року 1655 ануарія 15 в Бѣлой Церкви.
Свидѣтельствовалъ Войска Запорожского Низового войсковой писаръ, Иванъ Глоба.

Крип’якевич І., Бутич І. (упоряд.). Універсали Богдана Хмельницького 1648-1657. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1998. - С. 250-251
https://archive.org/details/Universaly1/page/n250/mode/1up?view=theater

[ruthene]

1848 рік,
Петръ Меньковъ, російський ГенштабЪ:

«Крестьяне. Этот класс составляет главную, основную часть народонаселения губернии.  Крестьяне говорят по Малороссийски; этот язык есть народный языкъ южныхъ губерний России. Языком Малороссии говорятъ жители отъ р. Кубани до Карпат и отъ Одессы и Крыма до Галиции. На этом языке сохранился особый род литературы: их народные песни и баллады, передаются из поколения в поколение»

Военно-статистическое обозрение Российской империи / изд. по Высочайшему повелению при 1 отд-нии Департамента Генерального штаба. - Санкт-Петербург: в Тип. Департамента Генеральнаго штаба, 1848-1858. -  Т. 10, ч. 1: Киевская губерния. - 1848. - ст. 81.
https://archive.org/details/viysko_stat/10_Kievskaya_1848/page/81/mode/1up?view=theater

[ruthene]

1834 року



Украинские народные песни / изд. Михаилом Максимовичем. - Москва : В Унив. Тип., 1834. - Ч. 1, кн. 1-3 : Украинские Думы. Песни Козацкие былевые. Песни козацкие бытовые. – 1834. – С. 20.

https://archive.org/details/maksymovych1834/page/n35/mode/1up?view=theater

[ruthene]

ПОЧЕМУ НА КУБАНИ НАКАЗЫВАЛИ ЗА РУССКИЙ ЯЗЫК? ИСТОРИЧЕСКИЙ ДОКУМЕНТ

Ps:



Український букварь. Уложила комісія "Кубанського Товариства Шкільної Освіти". — Катеринодар. Друкарня С. Казарова, 1918.
https://archive.org/details/bukvar1918/page/n1/mode/1up?view=theater

[ruthene]

Британська енциклопедія, або Британіка, 1781 р.

"The city of Moscow was founded in the year 1334, and in procefs of time gradually enlarged itself to such a degree, that it is said to have contained 80,000 houfes : but in the fequel it suffered greatly, both from the enemy and fubteffive conflagrations."

"Місто Москва було засноване в 1334 році і з плином часу поступово розширилося до такої міри, що, як кажуть, містило 80 000 домів; але згодом воно сильно постраждало як від ворога, так і від багатьох пожеж."



Moscow // Encyclopædia Britannica, or, A dictionary of arts and sciences... The Second Edition; Vol. VII. - Edinburg, MDCCLXXXI [1781]. - p. 5227

https://archive.org/details/1778EncyclopediaBritannicaNLS/Second%20edition%20-%20Encyclopaedia%20Britannica%20Volume%207%2C%20Medicines-Optics/page/5227/mode/1up?view=theater

 

[ruthene]

Британська енциклопедія, або Британіка, 1781 р.

"In the wedern pan of Moscow is a large foreft, from whence flows the celebrated river Nieper, or Borysthenes, which, traversing the duchy of Smolenslio, winds in a serpentine course to Ukrania, Lithuania, and Poland."

"У західній частині Москви знаходиться великий передній край, звідки витікає знаменита річка Дніпро, або Борисфен, яка, перетинаючи Смоленське герцогство, звивисто в'ється в Україну, Литву та Польщу."



Moscow // Encyclopædia Britannica, or, A dictionary of arts and sciences... The Second Edition; Vol. VII. - Edinburg, MDCCLXXXI [1781]. - p. 5226

https://archive.org/details/1778EncyclopediaBritannicaNLS/Second%20edition%20-%20Encyclopaedia%20Britannica%20Volume%207%2C%20Medicines-Optics/page/5226/mode/1up?view=theater

[ruthene]

Британська енциклопедія, або Британіка, 1783 р.

"Peter divided the empire into the eight governments of Mosco, Archangel, Asoph, Casan, Astracan, Chioff and the Ukraine, Siberia, Livonia, comprehending Ingria, Plescow, and Novogrod, Smolenfko, and Veroniiz."

"Петро розділив імперію на вісім урядів.
Моска, Архангельськ, Азов, Казань, Астрахань, Київ та Україна, Сибір, Лівонію, що спіткала
 Інгрія, Плесков, Новогрод, Смоленськ та Воронеж."



Encyclopædia Britannica, or, A dictionary of arts and sciences... The Second Edition; Vol. IX. - Edinburgh, MDCCLXXXIII [1783]. - p. 6911

https://archive.org/details/1778EncyclopediaBritannicaNLS/Second%20edition%20-%20Encyclopaedia%20Britannica%20Volume%209%2C%20POI-SCU/page/6911/mode/1up?view=theater

[ruthene]

Так само:

"Batori, being thus freed from a moft destructive and cruel war, applied himself to the internal government of his kingdom. He regulated the Polifh cavalry in fuch a manner, as made them become formidable to the Turks and other neighbouring nations : and this is the military eftablifhment to which the Poles have given the name of quartienne; because. a fourth part of the revenue is employed in fupporting them. Batori sent this body of cavalry towards the frontiers of Tartary, to check the incurfions of thofe barbarians; by which means the Ukraine, a vaft trast of desart filled with flouriftiing towns and villages."

Баторій, будучи таким чином звільненим від деструктивної тяги до жорстокої війни, застосував себе до внутрішнього правління свого королівства. Він регулював польську кінноту таким чином, щоб вона стала грізною для турків та інших сусідніх народів: і це військове укріплення, якому поляки дали назву quartienne;, тому що четверта частина доходу використовується для їх підтримки. Баторій послав цю кінноту до кордонів Тартарії, щоб зупинити вторгнення варварів; що означає Україну, наповнену квітучими містами та селами."



Encyclopædia Britannica, or, A dictionary of arts and sciences... The Second Edition; Vol. X. - Edinburgh, MDCCLXXXIII [1783]. - p. 6374

https://archive.org/details/1778EncyclopediaBritannicaNLS/Second%20edition%20-%20Encyclopaedia%20Britannica%20Volume%209%2C%20POI-SCU/page/6374/mode/1up?view=theater

[ruthene]

Британська енциклопедія, або Британіка, 1771 р.

"Росія, або Московія, величезна імперія, що займає великі області в самій північній частині Європи та Азії. <...> Її столиці - Москва і Петербург"



Encyclopædia Britannica, or, A dictionary of arts and sciences... The Second Edition; Volume 3. M-Z. - Edinburgh, MDCCLXXI [1771]. - p. 558

https://digital.nls.uk/encyclopaedia-britannica/archive/144133903#?c=0&m=0&s=0&cv=645&xywh=-11%2C1431%2C1772%2C1278

https://archive.ph/4IutB

[ruthene]

Так само:

Повніша виписка:

"Batori, being thus freed from a moft destructive and cruel war, applied himself to the internal government of his kingdom. He regulated the Polifh cavalry in fuch a manner, as made them become formidable to the Turks and other neighbouring nations : and this is the military eftablifhment to which the Poles have given the name of quartienne; because. a fourth part of the revenue is employed in fupporting them. Batori sent this body of cavalry towards the frontiers of Tartary, to check the incurfions of thofe barbarians; by which means the Ukraine, a vaft trast of desart filled with flouriftiing towns and villages, and became a strong barrier against the Turks, Tartars, and Russians."

"Баторій, будучи таким чином звільненим від деструктивної тяги до жорстокої війни, застосував себе до внутрішнього правління свого королівства. Він регулював польську кінноту таким чином, щоб вона стала грізною для турків та інших сусідніх народів: і це військове укріплення, якому поляки дали назву quartienne;, тому що четверта частина доходу використовується для їх підтримки. Баторій послав цю кінноту до кордонів Тартарії, щоб зупинити вторгнення варварів; що означає Україну, наповнену квітучими містами та селами, що стала міцним бар'єром проти турків, татар і росіян."



Encyclopædia Britannica, or, A dictionary of arts and sciences... The Second Edition; Vol. IX. - Edinburgh, MDCCLXXXIII [1783]. - p. 6374

https://archive.org/details/1778EncyclopediaBritannicaNLS/Second%20edition%20-%20Encyclopaedia%20Britannica%20Volume%209%2C%20POI-SCU/page/6374/mode/1up?view=theater

[ruthene]

Британська енциклопедія, або Британіка, 1771 р.

KIOF, or Kiow, the capital of the Russian Ukraine,
on the frontiers of Poland : E. long. 30° 30' , and
N. lat. 51°.

Київ, столиця російської України,
на кордоні Польщі...



Encyclopaedia Britannica. First edition, Volume 2, C-L. - Edinburgh, MDCCLXXI [1771]. - p. 856.

https://archive.org/details/1771EncyclopediaBritannicaNLS/Volume%202%2C%20C-L/page/n855/mode/1up?view=theater

Чи в правильному значенні я переклав слово "capital"?
 

[ruthene]

Словник 1708 року - "Dictionarium Quadrilingue latino-ungarico-graeco-germanicum" перекладається як "Словник чотирьох мов: латинська, угорська, грецька, німецька":



"Muszkac, mosci, moscovitae, hyperborei. Moscowiter
Muszkaorszag, Moscovia, Moscau"

Назви московитів :

"Muszkac" - на угорській мові
"Mosci, "Moscovitae" - на латинській мові.
"Hyperborei" - на грецькій мові (можливо автор словника намагався назву "Гіпербореїв" у давніх греків до московитів причепити?  (Гіпербореї - міфологічний народ у давніх греків, що начебто мешкав у чарівній країні на далекій Півночі, за межами царства північного вітру Борея).

"Moscowiter" - назва московитів у німецькій мові.

"Muszkaorszag, Moscovia, Moscau"

"Muszkaorszag" - це угорська назва Московії
"Moscovia" - латинська назва, що історично використовувалася для позначення Московії.
"Moscau" - в цьому контексті вказує на німецьку назву столиці Московії - "Москва".

Джерело:

Dictionarium Quadrilingue latino-ungarico-graeco-germanicum, V. 2., 1708. - p. 377

https://books.google.com.ua/books?id=QE1QAAAAcAAJ&hl=uk&pg=PA377#v=onepage&q&f=false

[ruthene]

Словник 1708 року - "Dictionarium Quadrilingue latino-ungarico-graeco-germanicum" перекладається як "Словник чотирьох мов: латинська, угорська, грецька, німецька"

https://books.google.com.ua/books?id=QE1QAAAAcAAJ

Довідка про автора словника:

Альберт Шенці Мольнар (Albert Szenczi Molnár, 1574 — 1634) — угорський кальвіністський пастор, лінгвіст, філософ, поет, релігійний письменник і перекладач.
Більшу частину свого життя він прожив  у містах: Віттенберг, Страсбург, Гейдельберг, Альтдорф, Марбург і Оппенгейм.
Його словник високо оцінили імператор Священної Римської імперії Рудольф II, та два  монархи:  курфюрст Пфальц Фрідріх IV і Моріс.
Його словники використовувалися до першої половини 19 століття.
https://en.wikipedia.org/wiki/Albert_Szenczi_Moln%C3%A1r

[ruthene]

Чому росіянці приховують це? СНОХАЧЄСТВО - таємне збочення московитів

[ruthene]

Росіяни - не слов'яни | Історична правда

[ruthene]

Корисні посилання:

Гетьманщина - держава

https://www.ukr-archive.org/blog/categories/гетьманщина-держава

Згадки України (16-18 ст)

https://www.ukr-archive.org/blog/categories/згадки-україни-16-18-ст

Самоназа українців

https://www.ukr-archive.org/blog/categories/самоназва-українців

Самостійність української мови (16-20 століття):
Тут є багато свідчень про різні мови: українську та московську (тощо)

https://www.ukr-archive.org/blog/categories/самостійність-мови