Та я особливо й не переймаюсь.
Колись була така притча:
Одного разу один юнак прийшов до Іана Франка і сказав що шукає поради.
- В чому справа, юначе?, спитав Франко.
- Я хочу займатися українською справою і не знаю з чого почати - відповів незнайомець.
- То знайдіть ставок, виберіть довгу лозину, сядьте на березі і бийте нею по воді. Як набридне, то прийдіть до мене, і ми поговоримо, - сказав Франко.
- Дякую, - сказав юнак.
Він зробив усе так як йому порадив письменник. Вибрав довгу лозину, сів на березі ставка і почав бити нею по воді. За кілька годин та справа йому набридла, він вилаявся, жбурнув убік лозину, плюнув і пішов геть.
Звали того юнака Юзеф Пілсудський...
----------
Тут нарід геть не здатен розуміти засадничих проблем. Так, реагує лише на подразники як бичок на червону ганчірку. Тому й жодних дискусій нема. Скавчання, гарчання, а далі - нічого крім перепощування якогось кацапського гівна...