Рада ухвалила закон про перейменування УПЦ МП 
Верховна Рада України ухвалила закон про внесення змін до закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України (№5309).
Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 240 народних депутатів із 289, зареєстрованих у сесійній залі.
Проти проголосував 31 депутат. Один утримався, а 17 не голосували.
Від "Блоку Петра Порошенка" "за" проголосували 95 депутатів, від "Народного фронту" - 68, від "Радикальної партії" - 18, від "Самопомочі" - 16, від "Батьківщини" - 9, від групи "Воля народу" - 4, від групи "Відродження" - 2, а від позафракційних - 28.
Від "Опозиційного блоку" жоден депутат не підтримав це рішення. Як зазначив народний депутат від "Блоку Петра Порошенка" Олександр Бригинець, якщо "держава визнана державою-агресором, то церква, центр якої знаходиться в державі-агресорі, повинна мати в своїй назві повну назву тієї церкви, якій він підпорядкований".
"В даному випадку йдеться про те, що якщо є якась церква, яка є в єдності, чи яка підпорядкована церкві російській, - вона повинна називатися не "українська", а називатись "російська", - зазначив він.
Депутат пояснив, що відповідна єдність визначатиметься двома паралельними способами - через статутні документи самої церкви, яка зареєстрована в Україні, або ж через документі тієї церкви, яка є в Росії. "Якщо в якійсь з цих церков вказано на таку єдність, то тоді спрацьовує цей закон.
Церкві пропонується перейменувати себе і дати собі назву. Які можуть бути варіанти? Церква може вибрати собі будь-який варіант. Припустимо, Російська православна церква в Україні, Російська православна церква в Харкові, Російська православна церква в Києві. Це її право, вони можуть при реєстрації вибрати", - сказав Бригинець.
За його словами, цей закон накладає лише одне обмеження - церква, яка "підпорядкована державі-окупанту, не має права бути представленою у військових підрозділах і на лінії фронту у військових частинах". "Не завжди можна, щоб представник чужої країни, з якою воює Україна, бачив певні речі. І друге - ми розуміємо, що представник держави-агресора може впливати психологічно на наших воїнів, перебуваючи в підрозділах. І хотілося б цього не допустити", - пояснив парламентарій.
Законом встановлюється, що релігійна організація, яка безпосередньо або як складова частина іншої релігійної організації є частиною релігійної організації, керівний центр якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та тимчасово окупувала територію України, зобов'язана у своїй повній назві, зазначеній її у статуті, відображати приналежність до релігійної організації за межами України, до якої вона входить, шляхом обов'язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації з можливим додаванням слів "в Україні" та/або позначення свого місця в структурі іноземної релігійної організації.
Входження церкви до такої релігійної організації визначається у разі наявності однієї з трьох ознак. Зокрема, якщо у статуті релігійної організації, що діє в Україні, містяться вказівки на входження до структури релігійної організації, керівний центр якої знаходиться за межами України.
У Перехідних та прикінцевих положеннях зауважується, що протягом одного місяця з дати набуття чинності цим законом або набуття чинності законом, яким іноземна держава визнається агресором та окупантом, проводиться релігієзнавча експертиза зареєстрованих статутів релігійних організацій для встановлення обставин, передбачених у законі "Про свободу совісті та релігійні організації".
У разі встановлення таких обставин релігійним організаціям надається три місяці на внесення до своїх статутів передбачених законом змін та подання їх на реєстрацію у встановленому порядку. У разі, якщо протягом 4 місяців (для релігійних громад - 9 місяців) з дати набуття чинності цим законом релігійна організація не внесла передбачених законом змін до своєї офіційної назви та не подала відповідних змін до свого статуту на реєстрацію, її статут втрачає чинність в частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації.
Також встановлюється, що не допускається надання переваг або накладання обмежень у діяльності релігійних організацій, про які йдеться в законі, окрім обмеження доступу священнослужителів, релігійних проповідників, наставників такої релігійної організації у частини, з'єднання Збройних сил та інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації. Цей закон вступає в силу з моменту його публікації.
