))
шутка.
правда не совсем
статья полностью подтверждает то о чем я еще на ФУПе писал:
Аналітична стаття
Джон Лаф та Володимир Дубровський
Програма «Росія – Євразія» | Листопад 2018 року
Чи ефективні антикорупційні реформи в Україні?
https://www.chathamhouse.org/sites/default/files/publications/research/2019-03-05-AntiCorruptionUkrainian.pdf?fbclid=IwAR3kD3kK9FGCXZUoo4sLfoSKTSTx02j-V9Ld3aM6xOVBfUrPcOVu78DpcrUтезисно:
Корупція є наслідком неефективного державного управління, а не його передумовою.
Зниження рівня корупції навряд чи вдасться досягти за допомогою самих лише
каральних заходів.
( я в этом вопросе боле категоричен - карательные методы лишь усиливают коррупцию)
Найчастіше корупцію образно
називають «іржею», котра з голови до ніг вкрила держустанови, тому її необхідно зішкребти
залізною щіткою, тобто вжити жорстких заходів для покарання винних. Такий хід думок
передбачає, що чим вищий рівень посадовців, яких буде ув’язнено, тим менше буде корупції
та краще працюватимуть державні органи. Проте, навіть якби можливо було застосувати
покарання, щоб покласти край зловживанням чиновників усіх рівнів, немає жодної
гарантії, що це покращить роботу цих старих держустанов. Ситуація в деяких із них може
й погіршитися, оскільки позбавлені доступу до «годівниці» службовці втратять стимул для
виконання своїх посадових обов’язків.
....багато з того, що в країнах Заходу традиційно
вважається корупцією – наприклад, злиття бізнесу і влади, насправді є невід’ємною ознакою
порядку обмеженого доступу. За невдоволенням корупцією здебільшого стоїть фрустрація,
породжена обмеженнями, які нав’язує панівний режим, і прагненням їх подолати. Українці
можуть знайти вдалі приклади переходу від порядку обмеженого доступу до порядку
відкритого доступу в Західній Європі, щодо ж до Центральної Європи, то в цій частині світу
перехідний період іще не завершений, хоча результатів досягнуто вже доволі значних.
Подолання корупції цілком справедливо можна вважати побічною дією системних змін, без
яких цього досягти неможливо.
