Вот вот - має. Кому має? Україномовному - так. А російськомовному? Киянину, харків'янину, одеситу? Та ладно було б нас 2-3-5 відсотків - то зрозуміло що наші потреби на державному рівні не розглядаються. Алеж нас не 3 не 5 і навіть не 10. Більше. В рази. Й удавати що нас немає - дуже й дуже небезпечно. Для держави. Бо якщо нас не помічає власна держава то північний сусід навпаки не жаліє уваги.
Опять же знаю, что в бане, но напишу своё замечание.
На каком основании вы расписываетесь за всех русскоязычных? Человек, который уверенно вещает от группы весьма разных людей, связанных единственным признаком, или не слишком умен, или на работе.
Громадное большинство из нас поддерживают наличие одного государственного языка - украинского.И рано или поздно наши дети, или внуки, или правнуки будут украиноговорящими.
Да, некоторым не терпится, и "давай-давай", но это процесс очень длительный, но необратимый.