в ахуї зараз знайомі переселенці.
кажуть - ми вже бачили стадо і мали відчуття безсилля на щось впливати. ось тепер знову.
заспокоюю, мовляв, якшо вже стикалися, то знєте як з цим відчуттям упоратись. відповіли щось на кшталт того, шо до цього неможливо звиктути ніколи. отаке.
