Oleck Veremko-Berezhny
11 mins ·
Якщо спростити, то можна і так.
1.
Спершу ми бачили, як ще гіпотетичні кандидати Вакарчук і Зеленський уже долали Президента й решту в опитуваннях. Пізніше, на стадіоні, бачили, наскільки пасивні прихильники останнього. Їхньої активності, їхніх злості, обурення, розчарування, політичної відповідальності вистачає рівно на те, щоби натиснути кнопку, тобто поставити хрестика. Серед виборців Зе є активісти, колишні майданівці й атошники, та їх меншість, звісно. Загалом, це диванний "майдан" німотних мас, перша змога, не ризикуючи, поштовхати владців, ба й знетронити якогось із сауронів. Їхня логіка є карикатурою на ще недавню нашу: замість яника - хоч би хто буде кращим.
2.
Зеленського досі називають темною конячкою, конем Калігули й троянським конем. Але кандидат поводився як Буриданів осел, ніхто не бачив і не чув, куди ж його насправді хилить. Від голодної смерті віслюка врятувала Валаамова ослиця - його виборець, якому вперше дали до рук червону кнопку. У давній оповідці Сігізмунда Кржижановського від цих двох персонажів походить віслюченя з характерним пророчим даром:
– Либо дождик, либо снег. Либо будет, либо нет!
І ніхто не тямить чітко, що ж там напророковано.
Не витримав прослухати всі діалоги Андрія Луганського з виборцями Зеленського, але ті, що їх чув, були однакові:
- Чому ви за Зеленського?
- Тому що Порошенко...
- Порошенко - це ясно. Чому ви за Зеленського?
- Ну от дивіться. Порошенко...
- Ні, чого ви чекаєте саме від вашого кандидата?
І далі починається суцільна херомантія, бідон кавової гущі, "лібо будєт, лібо нєт". Це те, чого ми не пробачимо виборцям Зеленського у їхньому поводженні з країною.
3.
Відлюдькуватість, сцикливість нещодавнього кандидата Зеленського, можливо, перебільшено. ЗЕ-ки походили, як обережні маркетологи - протестували продукт, перевірили, чого вартий позитивний фідбек. Після першого туру сцикло все більше сміливішало, тим пак після соцопитувань.
Прекрасним фіналом цієї авантюри було би зізнання ЗЕ-ків у містифікації, як це зробив свого часу Лео Таксіль (щоправда, той дурив церкву й суспільство 12 років) чи фіктивна партія "Єдина Естонія". Ще прекраснішим - якби Зеленський зізнався, що дурив одну лише вату. Певні зізнання, безперечно, будуть (уже почалися, здається відмазки на тарифну тему), та їхніми зе-темпами це викидатиметься так само, в тестовому режимі, принаймні віслюченя хитатиметься до парламентських, і це припущення цілком банальне. Інша річ, що зедеології, мо, не існує, її теж йому зліплять, мо, з відгуків у соцмережах, соцопитувань, парламентських переповзань, вимог іноземних партнерів... Відтак утілиться те нахабне словосполучення - "слуга народу". Словом, дізнаємося про справжню мету Короля Ночі ми значно раніше, ніж про це-от усе.
6