На мій погляд , такі люди ненадійні, і етнічні українці завжди будуть заручниками нестійкої більшості.
Але ж ми як нація маємо проблеми з наслідками насильницької русифікації. Вочевидь процес зміни однієї мови на іншу не виглядає як дискретний перехід зі стану "100% мова 1" до "100% мова 2".
Причому навіть громадяни з заявами "української не знаю, але вважаю її рідною" є свідченням роботи процесу відкату від нав'язаної російської.
Ви кажете "завжди", але скажімо щиро - картина навіть за останні 20 років змінилася досить відчутно, й на користь української. Тож нема ніякого "завжди", є динамічний процес, поки що на нашу користь. Нема ніяких ненадійних, є носії української культури, в котрих вона закріплюється.
Нам треба збільшувати кількість таких "ненадійних", бо це стратегічно нам на користь. Й навпаки. Хіба не так?