Жодних домовленостей "про закриті списки" між Зеленським і лідерами фракцій не було, стенографісти не знали прізвища депутатів і писали просто "виступаючий", ще ж і надто – плутали слова і терміни
Розповіла Геращенко і про "епічні "обдруківки". Наприклад, в тексті стенограми є такий текст: "В адаптації законів до сенату". Насправді ж це слова Геращенко і вона говорила про "про адаптацію до ЄС і НАТО".
=========================================================================
Інцитат (лат. Incitatus, прудконогий, хорт) — улюблений кінь імператора Калігули, призначений ним римським сенатором.
Кінь походив з Іспанії та був світло-сірої масті.
Імператор одружив Інцитата з кобилою на ім'я Пенелопа. Первісним іменем коня було «Порцелліус» (Порося), але Калігула вирішив, що це не надто красиво, та й кінь почав вигравати на перегонах, тому його перезвали на прудконогого.
Нарешті, він оголосив свого коня «втіленням усіх богів» та наказав пошановувати його як справжнє божество. До звичайної форми державної присяги додалося «заради благополуччя та удачі Інцитата».
За Светонієм, після вбивства імператора на захист Інцитата було сказано, що він, на відміну від інших сенаторів, нікого не вбив і не дав імператору жодної поганої поради. Сенатори також зіткнулися з проблемою: за римським законам до закінчення терміну повноважень нікого з сенату, навіть коня, вигнати було неможливо. Тож тоді імператор Клавдій знайшов вихід: Інцитатові скоротили платню, і він був виведений зі складу сенату, як такий, якому бракує фінансового цензу.
Виступав у перегонах за партію «зелених» (за яку вболівав імператор). Напередодні перегонів поруч зі стійлом Інцитата було заборонено шуміти під страхом смерті, і з цього приводу траплялися страти.
Політична кар'єра
Спочатку Калігула зробив коня громадянином Риму, потім сенатором, і нарешті заніс у списки кандидатів на пост консула. Діон Кассій запевняє, що Калігула встиг би зробити коня консулом, якби не був убитий . Светоній підтверджує цей намір.
Крім того, після того, як Калігула оголосив себе богом, йому знадобилися жерці. Верховним жрецем для себе він був сам, а підлеглими жерцями стали Клавдій, Цезонія, Вітеллій, Ганімед, 14 екс-консулів і, певна річ, Інцитат. За посаду кожному потрібно заплатити 8 000 000 сестерціїв (так Калігула шукав кошти для наповнення спорожнілої скарбниці). Щоб кінь зміг зібрати потрібні кошти, від його імені всі коні Італії були обкладені щорічною даниною, у разі несплати вони вирушали на шкуродерню.
