Олексій Арестович: Що потрібно зрозуміти про Зе-команду
Що потрібно зрозуміти про Зе-команду? Що стало абсолютно ясно за минулий місяць?
1.Ніякої команди немає. Є набір людей, які могли опинитися разом лише в рамках конкретної ситуації. Наприклад, Гончарук та Богдан. Нефьодов і Разумков. Будь-яка конкретна ситуація триває недовго.
2.Сам Зеленський думки не має. За його вушно-ротовий апарат борються кілька груп: від романтиків митниці в смартфоні, закінчуючи конкретними діловарами від Коломбо.
Головною матусею (він же – перша леді) Зеленського є Богдан. Власну дружину Зеленський бачить, я так розумію, втричі рідше.
3.Ніякої конкретної політики команда не проводить. Є набір хаотичних рухів/заяв, які вражають своєю суперечливістю. Єдиний стійкий вектор, який поки вдається намацати, це тенденція до замирення з РФ. Це означає, що Зеленський боїться війни. І особливо боїться ухвалювати конкретні рішення щодо війни. Воно й зрозуміло: Україна приходить та йде, а російський кінобюджет – вічний. Тому Зеленський охочіше за інших слухає тих, хто підштовхує його «до миру».
4.Зеленський боїться і не любить зовнішню політику. Він в ній нічого не розуміє, інструментів впливу на іноземних государів не має, переговори програє. За що ж її любити?
5.Зеленський дуже боїться вуличних протестів і поступається вимогам вуличних акцій зі швидкістю, яку навряд чи можна було уявити. Тому що він боягуз і сильно чутливий по природі. Артисти – люди, у яких збудження домінує над гальмуванням. Будь-який негатив б’є по ним з потроєною силою, а якщо ламається ще й придуманий образ, на який йде опора, то тоді вааще.
6.Зеленський системно сидить на еее… допінгу. Це означає, що він не тягне навантаження, яке передбачає посада президента. А це, в свою чергу, означає, що він буде схильний (вже схильний), усунутися від виконання своїх обов’язків і передавати їх групам впливу.
Це, в свою чергу, означає, що:
чіткої, спланованої політики не буде;
буде боротьба угруповань;
будуть малопередбачувані метання залежно від того, хто сьогодні ближче підібрався до вух.
7. І, нарешті, найголовніше. Шок і ілюзія «тотальної перемоги» (73!) дуже скоро пройде: і у його опонентів, і у його союзників, і у нейтралів.
Дуже скоро всі побачать, що король – слабкий, голий, керований, залежний, невпевнений, боязкий. «Команда» – розвалена і воює одне з одним. Ось тоді політична сутичка розпочнеться на повну. Вона може бути не сильно видимою (хоча це Україна), але тотальною. Наш корабель сильно помотає на курсі, але тим цікавіше.
І дві підказки охочим поборотися за штурвал:
А) Стратегічна: нічого ще не вирішено, навіть вирішуватися, як слід, ще не почало. Борітеся та поборете, ніякої сили там немає, навпаки, є хитання і керованість;
Б) Тактична: вуличних протестів Зе-команда не тримає від слова «зовсім». Вони ж від «імені народу». І всякий раз коли народ проти – для них катастрофа.
Все вирішуватиметься на вулиці. Врахуйте це. Боятися не треба. Вони «сильні» рівно настільки, наскільки ви собі науявляли. Не бійтеся – слабкі. Ах, як цікаво.
