Сталінсько-Путінські методи..Убили колишнього міністра освіти, який відстоював українізаціюКолишнього наркома освіти УРСР і прихильника українізації Олександра Шумського убили в Саратові 18 вересня 1946 року. Розпорядження на ліквідацію дали Йосип Сталін, Микита Хрущов і Лазар Каганович.
Шумський очолював Наркомат освіти з 1924-1927 роки. Звертався до Сталіна з проханням надати українцям можливість самим обирати політичних лідерів, сприяв українізації. Після того його звинувачували у поширенні в Україні антирадянських настроїв. Видумали "національний ухил", який прозвали "шумськізмом".
Зазнаючи цькувань партійців, мав публічно визнати "помилковість" своїх поглядів. Згодом його примусово заслали до Москви, де перебував під наглядом, а 1933 року арештували за "активну участь" у придуманій радянськими спецслужбами Українській військовій організації. Її учасники ніби-то готували в Україні антирадянське повстання. В ув'язненні і засланні перебував до 1943 року. Чекісти розстріляли його дружину Євдокію.
За 3 роки після звільнення, прийняв рішення про самогубство. Інформацію про це передали особисто Сталіну. Дослідник біографії діяча Юрій Шаповал зазначав, що у його квартирі в Красноярську знайшли пакет із написом "для слідства", в якому знаходилась записка із поясненням, що самогубство є завершенням протесту проти дискримінації і насильства. Також там знайшли заяви з проханням реабілітації та лист, який наче демонстрував його "контрреволюційні і націоналістичні погляди".
Імовірно, текст листа викликав у Сталіна лють. План ліквідації Шумського під назвою "Тхір" розробив диверсант Павло Судоплатов, а затвердив його міністр держбезпеки Віктор Абакумов. Шумського мали убити так, щоб про це не здогадалися. З цією метою вирішили застосувати отруту. Залучили полковника медичної служби Григорія Майрановського.
Перебуваючи у лікарні після спроби самогубства і страждаючи на важку хворобу, Шумський клопотав про повернення до Києва. Дозвіл йому надали.
18 вересня він виїхав потягом із Саратова до Москви, звідти мав дістатися до столиці України. Вночі оперативна група з ліквідації увійшла до його купе. Шумському затиснули рота, а Майрановський вколов смертельну хімічну отруту.
За тодішньою офіційною довідкою, помер 19 вересня на станції Кирсанов Тамбовської області, від крововиливу у мозок.
Нарком освіти УРСР Микола Скрипник покінчив життя самогубством у власному кабінеті 7 липня 1933 року. Перед тим, на засіданні політбюро у Харкові, від нього вимагали каяття за помилки, допущені у веденні національної політики.
