Вони нарешті типу розійшлися.
https://www.bbc.com/ukrainian/features-55445360?xtor=AL-73-%5Bpartner%5D-%5Bukr%5D-%5Bheadline%5D-%5Bukrainian%5D-%5Bbizdev%5D-%5Bisapi%5DЧим закінчилось історичне розлучення Британії з Євросоюзом
Олексій Калмиков
ВВС
"Разом ми сильніші". Кохання без кордонів зберегти не вдалося, і тепер у ЄС з Британією шлюб за розрахунком
Британія і Євросоюз нарешті домовилися про те, як житимуть після гучного розлучення ядерної монархії з найбільшим на планеті політичним і економічним союзом з 27-ми країн. Обидві сторони оголосили про перемогу, але хто виграв насправді?
Чи змогла Британія домогтися обіцяного громадянам перед доленосним референдумом 2016 року: вийти з ЄС, але зберегти всі переваги членства у найпрестижнішому у світі клубі? І чи зміг Євросоюз довести, що повноправне членство вигідніше за повну свободу торгувати окремо та самостійно визначати правила гри?
Могло бути й гірше
Брекзит - політичний проєкт. І тому його прихильники спочатку вважали економічні збитки прийнятною ціною повної незалежності від ЄС. Суперечки були лише про те: буде вона суттєвою чи незначною.
Пандемія коронавірусу внесла корективи, прибутки британської скарбниці скоротилися, а витрати й борги зросли. Це відбило у влади бажання випробовувати на міцність консенсусну теорію економістів, згідно з якою хаотичне розлучення з ЄС без торговельної угоди коштувало б Британії гігантських грошей.
Навіть з мінімальною торговельною угодою, яку підписали в день перед Різдвом, у найближчі роки втрати від брекзиту перевищать 100 млрд фунтів на рік. Це не смертельно в масштабах 2,6-трильйонної економіки, однак без угоди збитки були б вищі. А якщо додати сюди втрати від коронакризи, то стає зрозуміло, що за чотири роки, що минули з моменту референдуму, ситуація змінилася і ляскати дверима надто витратно - потрібно домовлятися.
Але головна перевага цієї угоди не в економії грошей. Вона в тому, що Британії і Євросоюзу вдалося уникнути торговельної війни.
Після кривавого розлучення вони зробили крок назустріч одне одному. І оскільки поганий мир кращий за добру сварку, вони тепер зможуть продовжити зближення. Гірше було б, якби вони не домовилися. Тоді опівночі 1 січня кордон Британії та ЄС повернувся б у 1970-ті.
Згадувати про них важко. Перед вступом до ЄС Британія була "хворою людиною Європи" і ходила з простягнутою рукою за кредитами МВФ. За 40 років членства в Євросоюзі вона розправила крила і стала п'ятою за розмірами світовою економікою.
Але тільки завдяки тому, що її заводи працювали у зв'язці з континентальними, її банкіри, юристи та архітектори обслуговували європейських клієнтів, а правила були для всіх однаковими і не вимагали додаткових ліцензій і дозволів.
Тепер це в минулому.
Могло бути й краще
Затори на дорозі до переправи в Європу - жахи британського бізнесу. Вони вже стали реальністю через ковід, а брекзит обіцяє лише погіршити ситуацію, оскільки тепер на кордон повернеться митниця
Брекзит і підписана 24 грудня угода з ЄС підтвердили неприємні звістки для британської економіки: країна втратила вільний доступ до найбагатшого у світі ринку з населенням у пів мільярда людей.
Ідеологи брекзиту переконали націю, що ЄС стримує економічний і торговельний потенціал Британії, і їй необхідно вирушити у вільне плавання. Щоправда, про прощання з найбільшим торговельним партнером тоді не йшлося.
Прем'єр Борис Джонсон і його однодумці обіцяли, що відносини з ЄС залишаться приблизно такими ж, як за повноправного членства. При цьому не потрібно буде платити внески і дотримуватись правил клубу.
Однак країни ЄС відмовили у поблажливості першому у своїй історії відступнику. Британія стала чужинкою, і в неї лишався вибір: піти на поступки та домовитися про партнерство за прикладом України, Канади та Туреччини чи гримнути дверима і будувати відносини з найближчим сусідом за образом і подобою Афганістану або Сомалі - без будь-якої угоди.
27 країн ЄС були готові піти на угоду, але за однієї головної умови: Британія мала прийняти загальні правила гри, а якщо вирішить відступити від них, то у ЄС було б право захистити свій єдиний ринок митами або нетарифними бар'єрами.
Вибір виявився простим. Якщо виходити без угоди, то мита й інші бар'єри в торгівлі з'являються вже за тиждень, 1 січня. А якщо з угодою - то не зараз, а в майбутньому, і лише якщо ЄС і Британія порушать узгоджені правила конкуренції.
"Врешті-решт з варіантів "тарифи зараз" і "тарифи, можливо, пізніше" Британія розумно вибрала другий", - схвалює очевидний вибір Сем Лоу, експерт з торгівлі з Centre for European Reform.
На ЄС припадає половина всієї зовнішньої торгівлі Великої Британії, вона на дві третини залежить від постачання харчових продуктів з континенту, а її промисловість вплетена у загальноєвропейські виробничі ланцюжки, розрив яких загрожує виведенням британських заводів до інших країн і втратою десятків тисяч робочих місць.
Однак в торгівлі з ЄС найголовніше не машини, ліки або ягнятина, а фінансові, консалтингові, транспортні, юридичні та інші послуги, на які припадає 80% британської економіки і левова частка її експорту в країни Євросоюзу.
І ось тут підстав для радості у Бориса Джонсона не так багато.
Його угода з ЄС залишає шлагбауми на кордоні відкритими для товарів, проте у торгівлі послугами усі важелі виявилися в руках ЄС. Континент буде визначати, який саме доступ і на яких умовах отримає острівний бізнес і фахівці до заповітного спільного ринку в 450 млн людей.
Оскільки в торгівлі товарами з Британією у ЄС профіцит, а в послугах - дефіцит, новою угодою Європейський союз фактично закріпив на папері всі свої нинішні переваги. А в тих сферах, де перевага у британців, залишив за собою право зводити бар'єри і обмеження.
line
Що кажуть розумні люди
Текст узгодженої за тиждень до розлучення угоди поки не оприлюднили, є лише два описи: європейський і британський. Але сам факт її укладення важливий і гідний коментаря. І ось що кажуть у своїх публічних коментарях експерти.
Девід Хеніг, директор британського відділення European Centre For International Political Economy
"У підсумку ЄС домігся того, чого хотів, а Велика Британія, радше, ні. ЄС уник відновлення кордону між Ірландією і Північною Ірландією і не допустив пріоритетного доступу чужинців на свій єдиний ринок. Британія досягла мети в частині виходу з ЄС, але не виправдала очікувань прихильників брекзиту, які сподівалися зберегти переваги членства, але позбутися зобов'язань і витрат.
Але що б не казали, це - важлива угода, і вона вигідна обом сторонам. Їм довелося йти на компроміс. І найголовніше, вона показала, що і Британія, і ЄС вважають за краще розлучитися мирно.
"Немає кордону в Ірландії". ЄС домігся свого, і кордон фактично проліг Всередині Британії
"Ні - кордону в Ірландії". ЄС домігся свого, і кордон фактично проліг Всередині Британії
Так, звичайно, в торгівлі з ЄС з 1 січня з'являться істотні бар'єри. Але це було неминуче. Тому угода за будь-яких умов - гарна новина".
Єн Райт, голова британської асоціації виробників продуктів харчування і напоїв
"Прем'єр-міністр Джонсон обіцяв бізнесу річний перехідний період, щоб всі змогли пристосуватися до нових правил. А насправді він дав їм чотири робочих дні. Ми докладемо всіх зусиль, щоб нагодувати націю, однак хаос у Дуврі цього тижня і ця угода - все це обіцяє серйозні перебої з постачанням і зростання цін. Засмучені покупці й споживачі закономірно запитують: а чи не можна було раніше домовитися?"
Чарльз Грант, директор Centre for European Reform
"Більшість британців досі не усвідомили, наскільки жорстким буде цей брекзит. Туристи, промисловість, фермери зіткнуться з формальностями на кордоні. Сектор послуг втратить доступ на ринок ЄС. Постраждають компанії, які покладаються на європейських працівників. І Британія втратить привабливість в очах іноземних інвесторів.
Щойно британці усвідомлять, наскільки примітивною виявилась їхня угода з ЄС, політики у цій країні почнуть дискусію про те, чи не варто покращити її, і якщо так, то як. Тому Велика Британія і ЄС приречені на нескінченні перемовини у найближчі 50 років, не менше. Не вірите - запитайте у швейцарців.
Мішель Барн'є
Мішель Барн'є вів перемовини від імені ЄС усі чотири роки. Він виріс в Альпах і казав, що савойська витривалість допомагає йому йти до мети повільно, але чітко
А питання про возз'єднання з Євросоюзом не повернеться на порядок денний ще щонайменше ціле покоління. Ті, хто був проти брекзиту, змирилися і хочуть перегорнути сторінку. Та і ЄС не прийме заявку від країни, яка до кінця не визначилася, чи хоче вона вступити в союз. А до цього британцям далеко".
Кеннет Армстронг, професор Кембриджського університету, експерт із законодавства ЄС
"Не можна забувати, що це договір не про зміцнення, а про ослаблення економічних зв'язків з європейськими країнами. У кращому випадку він пом'якшує наслідки втрати доступу до єдиного ринку.
По суті своїй угода відкине Британію на економічні позиції 1970 року. Мит може і не буде, але повсюдні нетарифні бар'єри стримують зростання і конкурентоспроможність".
Адам Маршалл, голова Британської торговельної палати
"Після чотирьох років брекзит-безладу бізнесу особливо нічому радіти. У них лише тиждень на те, щоб переварити тисячі сторінок угоди з ЄС і підготуватися до торгівлі за новими правилами".
Томас Самсон, професор Лондонської школи економіки і експерт інституту Centre for Economic Policy Research
"Укладену угоду треба оцінювати з точки зору того, які вона створює можливості для підвищення добробуту громадян Британії та ЄС. А не з точки зору того, чого хотіла й змогла домогтися влада.
Іншими словами, домовленість про скорочення заробітної плати в обмін на розкішний титул навряд чи можна назвати досягненням".
"Брекзит того не вартував". "Найкраща угода - з ЄС". Більшість супротивників брекзиту давно попрощалися з ЄС. Одиниці досі виходять на акції протесту
Сем Лоу, експерт з торгівлі, Centre for European Reform
"Ця угода далеко не останнє слово в суперечці про те, якими будуть відносини Великої Британії та ЄС після брекзиту. Згодом вони неминуче будуть розвиватися. Однак саме існування угоди про вільну торгівлю, нехай навіть базової, створює основу, на якій можна будувати майбутні відносини. І цілком ймовірно, що ті, хто прийдуть на зміну нинішній владі, захочуть ці відносини покращити".
Джонатан Портс, професор Королівського коледжу Лондона, UK in a Changing Europe
"Проблем не уникнути. За день такі справи не робляться. А тут ще ковід - обов'язково що-небудь піде не так.
Однак тимчасові проблеми, навіть якщо вони потраплять на перші шпальти газет, не означають, що брекзит - це повний провал. І так само, коли нова система запрацює, це не означатиме успіх брекзиту.
Головне мірило тут - довгострокові наслідки. Наші оцінки, прогнози урядових і незалежних економістів показують, що через брекзит у найближчі 10-15 років Британія втратить приблизно 4-6% економічного зростання, продуктивності праці, зростання зарплат і прибутків населення. Це приблизно по пів відсотка на рік.
Звичайно, все це дуже приблизно, але зрозуміло одне: внаслідок брекзиту ми будемо біднішими, ніж були б без нього.
Але економіка пристосується до життя в нових умовах, так завжди буває. Значно більший ефект на неї справить не брекзит, а економічна політика майбутнього, пов'язана зі скороченням викидів в атмосферу, розвитком штучного інтелекту тощо".
