Р) Рейтингування
Являє собою різновид вже розглянутого раніше прийому «Констатація факту». Психологи давно встановили, що публікація результатів соціологічних досліджень впливає на громадську думку. Від 10% до 25% виборців при виборі кандидатів, за яких вони голосуватимуть, керуються соціологічними рейтингами. Багато людей хочуть голосувати за сильного, але мало хто — за слабкого. Тут спрацьовує психологічний феномен, властивий середньостатистичному обивателю — бажання бути «як усі». Тому, оголосивши напередодні виборів більш високий рейтинг кандидата, можна реально збільшити кількість поданих за нього голосів.
У зв’язку з цим багато соціологічних фірм у період виборчої кампанії уподібнюються представницям найдавнішої професії та починають працювати за принципом «Будь-який каприз за ваші гроші». «Визначаючи» лідера рейтингу, вони тим самим і створюють почасти цього лідера.
У ЗМІ псевдорейтинги зазвичай подаються під науковим соусом: «Опитування проводилося у всіх регіонах нашої країни. Обсяг статистичної вибірки склав 3562 людини. Враховано всі соціальні категорії і вікові групи. Гранична величина середньостатистичної помилки не перевищує 1,5%» тощо. Розумні слова і наукові терміни покликані вчинити гіпнотичний вплив на обивателя.
https://defence-line.org/2021/04/abetka-bojovoї-propagandi-p-s/
