«Наша самотність»
Андрій Бондар
https://zbruc.eu/node/106500 …Й от вони знайомляться: український патріот і жінка – штучний інтелект (додаток Siri в айфоні).
Він до неї звертається українською, а вона, русифікована, майже нічого не розуміє.
Діалоги, які, складають головний нерв монодрами:
– Слава Україні, Сірі!
– Эта фраза лишена смысла.
– Сірі, неборако, отямся!
– Язык невозможно определить.
– Сірі, доброго ранку.
– Ранку. Ты ранен? Раны бывают нескольких видов – рваные, резаные, колотые, ножевые…
Дядько гнівається, карається, мучиться, але – принциповий у своєму незламному українстві – наполегливо стоїть на своєму, щосили намагаючись її дерусифікувати. Він шукає до неї різні підходи і застосовує весь можливий арсенал арґументів і талант красномовства:
– Сірі, ти живеш на українській землі, тому просто повинна знати мову країни, яка надала тобі притулок.
– Сири не понимает "надала притулок".
– Я пригорнув тебе, Сірі, як дитину, а ти поводишся як невдячна падлюка. Сірі, повтори: "Доброго ранку, пане Іване".
– Ты опять ранен. В ранах нет ничего доброго. "Панэиване" – недостаточно информации. Попробуй точнее определить запрос.
– Іван – це ім'я, Сірі. Мене звати Іваном…
– Поверхностный поиск показал: "Иваном Дорном", "Иваном Охлобыстиным", "Иваном Ильиным", "любимый философ Путина"…
