У метрополітеновців 100% бронювання
У мене також бронювання по лінії УОП. Щось мені здається що воно перебиває метрополітенівське. І все ж я там де є. Причому це уже друга по рахунку моя "бронь" з початку війни. Бо видається вона на 6 місяців, а військове підприємство з яким я працював до війни, продовжує подавати мене в списки до МЕ кожні півроку і все вмовляє повернутись.
А взагалі я просто читаю це все і розумію що утворилось реально два паралельних світи. Світ тих хто в армії, і тих хто ні. Реальний і видуманий світ тих хто відгородився від реальності. При чому з усіх питаннь. Від реального розуміння ситуації в країні і на фронті, до уявленнь як взагалі працює зараз державний апарат і інституції. Бронювання це лише право на відстрочку на 6 місяців. Підприємство раз на півроку подає списки в МінЕкономіки, і там ці списки узгоджують. Чи не узгоджують. А через 6 місяців знову подає. І все спочатку. І в випадку узгодження, піприємство на руки працівнику видає роздруківку "Наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаних" і "Витяг зі Списку військовозобов'язаних, яким надається відстрочка від призову" з його ПІБ, посадою, місцем роботи, званням і тд. І цей документ надає ПРАВО на відстрочку. Тобто, якщо тебе викличе ТЦКтаСП, то ти там можеш пред'явити цей документ, і вони можуть дати тобі відстрочку. От і все. А можеш не пред'явити. І підеш служити так що за тобою аж закуриться. І практично будь-кого хто прийде в ТЦК і скаже "Хочу служити", а на ВЛК скаже "Скарг немає" забриють просто одразу.
А ще додам з цікавого, що у мене троє малолітніх дітей. А у мого побратима, який 2 місяці тому загинув під Бахмутом було семеро. І нас наприклад за законом взагалі не мали права мобілізувати. Тобто взагалі-взагалі. Бо згідно "Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ми підпадаємо під абзаци 1-4 статті 23. І нас не мають права мобілізовувати навіть за нашої письмової згоди. Навіть інвалідів згідно закону можна мобілізувати за їхньої письмової згоди для військової служби за місцем проживання. А багатодітних ні. Це до речі, породило правову колізію, що призивати не можуть, але і звільнитись ти не можеш, бо тебе ніби тут взагалі не мало б бути і тому восени приймали спеціальні правки до закону, згідно з якими багатодітні тепер можуть звільнитись в військовий час. Бо насправді закон ніяк не завадив багатьом багатодітним піти добровольцями. І багатьом хто мав "бронь". І багатьом тих кому більше 60, цих правда майже всіх звільнили, але були одиниці хто реально боровся за те щоб залишитись і деяким навіть вдалось.
Ось тому, знаючи реальну ситуацію, я дуже люблю читати подібні байки. Дуже вже вони потішні. Хоча післясмак виходить дещо гірким.