Пушкін був абсолютно аморальний хмирь.
..
та хєр з тим пушкіним, тут мова скоріш за наше відношення, розуміння і потребу в читанні. інколи, смисли бувають у несподіваному.
мій старший, наприклад, виписує новинки з купи видавництв і виключно українською. читає, але більше для того, щоб підтримати цим авторів і видавництва. ну, схоже на таку собі читацьку місію з його боку, не можу пояснити інакше.
я ще історію додам. про своє:
колись був я молодше років на п'ятдесят. розбирали ми один будиночок, сільский клуб, під кап-ремонт. тобто курочили сцену, лаштунки і зривали паркет, ну таке.. і от, під підлогою сцени, між лаг, я знайшов пачку з "бєломор-каналом", що впустив якийсь роззява у далекому 1947 році. там було 4-5 папірос, які наші курці аж затряслися на віддай нам, бо хочеться спробувати, ну таке
і тут я бачу, що вони, колупаючи паркет, гребуть старі пожовклі газети. тобто паркет вкладали на напір, х.з чому, не в тому справа. коротше, мене аж затрясло, коли я побачив, що то "красная звєзда" з матеріалами нюренберзького процесу.
звісно, пачку "беломора" я виміняв на умову, що хлопи дуже бережно колупатимуть решту паркету і не роздеруть на шмаття отой, як на мене, скарб. так відбувся ченч, мені дісталися штук 15 номерів за 45-46 роки, де з номера в номер друкувалися звіти з процесу. потім траплялися, звісно, випадки читати інші матеріали, але запах, фактуру і шрифт тієї знахідки я не забуду, мабуть ніколи.
п.с. малюнок на "бєломорі" відрізнявся від сучасного. схожий сюжетом, але мапа була геть інша.
п.п.с. газета мала купу агітації того часу, велич сталіна, одна навіть передноворічна, вірші, зворотній зв'язок тощо. інколи цікавий. наприклад, кілька номерів розносили в пух і прах твір польового "повєсть о настощем чєловєкє", геть на друзки і саму книгу і автора, звинувачуючи у брехні. причому, самі фронтові льотчики.
п.п.п.с. нажаль, ці випуски у мене не збереглися і пам'ять їх уже не віддасть, але там були не менш цікаві речі.
розповідаю це з несподіваної нагоди, що сталася днями. вона мало кому інтересна, тому обмежуся простою, але сердечною подякою людині, що присутня тут. маю зробити це публічно, друже ЮАР. тепер отримаю продовження того далекого випадку у виданні майже такого ж віку, що й газети.