Sebastian Brant
Ваш текст – це такий собі коктейль обурення і розчарування, змішаний із краплею теорій змови. Але давайте розберемося по суті, без зайвого пафосу й із трішки оптимізму.
Отже, ви кажете, що Україна не "валить" пропаганду проти "вати". Чесно кажучи, це як звинувачувати пекаря в тому, що він не воює з мурахами. Україна бореться з ворогом — реальним, озброєним і небезпечним, а не витрачає сили на розпалювання ненависті всередині країни. Допомога переселенцям — це не слабкість, а елементарна людяність. Це те, що відрізняє нас від тих, хто кидає людей під танки "в ім'я великої ідеї".
Далі – про "фальшиву турботу" й "безпеку понад усе". Ну, знаєте, коли в тебе над головою може прилетіти ракета, краще вже перестрахуватися, ніж потім виправдовуватися. І навіть якщо іноді щось здається перебільшеним, тут як у рекламі: "Безпека не має ціни". Згадайте, скільки життів врятували ці "показні" тривоги.
Про медичну реформу під час війни — тут, звісно, не посперечаєшся, що стало важче. Але уявіть собі лікаря в умовах, коли лікарню можуть розбомбити. Ці люди роблять неймовірне, працюючи на межі можливостей. Та й доступність медичної допомоги у воєнний час залежить не лише від реформ, а й від того, що ворог нещадно руйнує інфраструктуру.
А тепер про відключення електроенергії. Невже ви думаєте, що хтось спеціально вигадує "графіки" просто для фану? Енергетики, як і сапери, працюють без вихідних, щоб ми мали світло і тепло, попри те, що ворог регулярно лупить по енергосистемі. Так, буває незручно, але це не підстава шукати змови.
Щодо "зменшення кількості вати" – це вже зовсім низький удар. Поділ на "своїх" і "не своїх" під час війни — це як різати човен, на якому пливеш. Люди похилого віку — це не "вата", а частина нашого суспільства, і їхня втрата — це завжди біль, а не полегшення.
Ну, і "формальний гуманізм перед Заходом" – це вже щось із серії фільмів про секретні змови. Ніхто не грає у виставу. Україна бореться за виживання, і Захід це розуміє. Інакше не підтримували б нас ані фінансово, ані зброєю, ані морально.
Війна – це тест на виживання і єдність. І поки ми тримаємося разом, допомагаємо одне одному й не перетворюємося на мініатюрних диктаторів у власних головах, ми перемагаємо. Отож менше зневіри, більше віри в нас самих, бо ми справді варті того, щоб перемогти!
