Це не завжди так.
Нещодавно ЗСУ отримала партію Богдан, яку замовила і сплатила Данія.
Гроші звісно пішли в Україну.
Я думаю таких прикладів не мало, ми далеко не про всі поінформовані.
Не завжди, але абсолютна більшість грошей йде саме так, як в мене написано. Таких прикладів мало, а спочатку було ще менше - бо власне для таких прикладів потрібні дві речі: бажання партнерів (припустимо, якогось особливого небажання немає), й наявність спроможності ВПК України.
ВПК України на початку війни було по-перше добряче розтрощено, а по-друге добряче навантажено. Значної частки, а саме дронової, не існувало як такої (ну була трошки, але не порівняти з сучасним станом).
Вся західна зброя, знов-таки, закуповується або списується зі складів по її вартості на заході, й по західним папірцям. Тобто, не вдаючись в подробиці, мало чи немало захід виділяє грошей на західну ж зброю для України, вони їх всі прокручують по власних рахунках, й нікуди вони за межі західних кордонів не виходять. Що є абсолютно нормальним, просто важливо розуміти, як це зараз працює.
Останнім часом український уряд робить заяви щодо спроможності українського ВПК виробляти більше, ніж він виробляє; наводяться якісь цифри в районі 10-20 ярдів баксів. В принципі, враховуючи ціну мілітарі-грейд компонентів, нічого фантастичного особисто я в таких цифрах не бачу, хоча зрозуміло що ніяк не можу (й слава Богу) дізнатися точні дані по ВПК України.
Чому в України немає зайвих 20 ярдів баксів аби навантажити свій ВПК на повну, я особисто теж здогадуюся (скоріш за все, це якось пов'язано з руйнаціїю економіки України, котра й до руйнації подібного собі дозволити не могла).
Таким чином, цілковито логічно й нормально публічно інформувати тих самих західних партнерів про можливість закупівлі в українського ВПК, котрої не було раніше, й котра є зараз.