**Доповідна записка**
**Щодо законності підписання угоди про передачу іншій державі права власності на природні ресурси України**
**1. Вступ**
Ця доповідна записка підготовлена з метою аналізу чинного законодавства України щодо можливості та законності підписання угоди про передачу іншій державі права власності на природні ресурси України.
**2. Конституційно-правові обмеження**
Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності українського народу. Держава здійснює права власника від імені народу виключно в рамках, передбачених Конституцією та законами України.
Стаття 14 Конституції також визначає, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави. Передача природних ресурсів іншій державі у приватну чи державну власність не передбачена конституційними нормами.
**3. Законодавче регулювання**
3.1. **Кодекси та закони**
- Земельний кодекс України (стаття 84) встановлює, що земля, яка належить державі, не може бути передана у власність іноземним державам.
- Закон України "Про надра" (стаття 4) визначає, що надра є власністю народу України і не підлягають передачі у приватну власність іноземним суб'єктам.
- Водний кодекс України (стаття 6) аналогічно вказує на виключне право держави розпоряджатися водними ресурсами.
3.2. **Міжнародні зобов'язання України**
Україна є стороною численних міжнародних договорів, які регулюють питання використання природних ресурсів, зокрема, Конвенції ООН з морського права. Проте жоден з них не передбачає можливості передачі права власності на природні ресурси іншій державі.
3.3. **Можливість укладання угод щодо розробки корисних копалин**
Україна має право укладати угоди щодо розробки корисних копалин з іноземними державами та компаніями в межах законодавчих обмежень. Відповідно до Закону України "Про надра" та інших нормативних актів, такі угоди можуть оформлюватися у формі ліцензій, концесій або угод про розподіл продукції. При цьому іноземні інвестори отримують право на розробку родовищ, але не право власності на самі природні ресурси. Таким чином, Україна може укласти угоду зі США щодо розробки корисних копалин на її території за умови дотримання національного законодавства.
**4. Юридичні наслідки можливого підписання угоди**
- Будь-яка угода, яка передбачає передачу права власності на природні ресурси України іншій державі, суперечитиме Конституції України та підлягатиме визнанню недійсною відповідно до статті 152 Конституції.
- Державні посадові особи, які підписали таку угоду, можуть бути притягнуті до відповідальності за перевищення повноважень (стаття 364 Кримінального кодексу України) та за державну зраду (стаття 111 КК України).
**5. Висновок**
З урахуванням аналізу норм чинного законодавства України, передача іншій державі права власності на природні ресурси України є неконституційною та незаконною. Проте Україна має можливість укладати угоди щодо розробки корисних копалин з іноземними державами, зокрема США, за умови, що такі угоди не порушують законодавчі норми та оформлюються у рамках ліцензій, концесій або угод про розподіл продукції. Рекомендується забезпечити правовий захист природних ресурсів України та уникати підписання угод, що суперечать Конституції та законам України.
